ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м.Дніпросправа № 340/1453/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 340/1453/23 (суддя Момонт Г.М., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 257 263,17 грн..
В позові позивач зазначав, що відповідач має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 257 263,17 грн.. Станом на час подання позову зазначений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року було задоволено позовні вимоги, суд стягнув з відповідача на користь бюджету податковий борг в сумі 257 263,17 грн..
З рішенням суду першої інстанції не погодилась відповідач та подала апеляційну скаргу. В скарзі відповідач стверджує, що висновки суду про наявність підстав для стягнення з неї вказаної суми боргу є помилковими, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач наполягає на безпідставності нарахування їй податкових зобов'язань. Вказує на протиправність ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву, матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано до податкового органу податкові декларації про майновий стан і доходи:
- 17.04.2018 р. - за 2017 рік у якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 60 517,26 грн (а.с.7-8);
- 12.03.2019 р. - за 2018 рік у якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 34 288,60 грн (а.с.9-10);
- 28.02.2020 р. - за 2019 рік у якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28 500,05 грн (а.с.11);
- 19.04.2021 р. - за 2020 рік у якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49 916,03 грн (а.с.12);
- 26.04.2022 р. - за 2021 рік у якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 63 035,46 грн (а.с.13).
Окрім того, податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 65 559,08 грн (а.с.15-16).
25.11.2015 податковим органом прийнято податкову вимогу №5595-23 на суму 226 379,28 грн., яка направлялась відповідачу, однак поштове відправлення повернуто адресанту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.14).
Позивач, вважаючи суму боргу узгодженою, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що визначена сума податкових зобов'язань є узгодженою, та набула статусу податкового боргу. Будь-які відомості щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку, до матеріалів справи не надано, а отже наявні підстави для стягнення такого боргу з відповідача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
З огляду на пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Зі змісту облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб встановлено, що податковий борг ОСОБА_1 , з урахуванням сплати 44 553,31 грн., становить 257 263,17 грн. (а.с.15-16).
Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
На підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
25.11.2015 податковим органом прийнято податкову вимогу №5595-23 на суму 226 379,28 грн., яка направлена платнику податків, однак поштове відправлення повернуто адресанту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.14).
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що після надіслання відповідачеві вказаної податкової вимоги сума податкового боргу відповідачем не погашена, доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку такої вимоги до матеріалів справи не надано є вірними висновки суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення податкового боргу з відповідача.
Доводи відповідача стосовно того, що в даному випадку контролюючим органом безпідставно нараховано зобов'язання податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу, а не правомірність нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань.
Судом же встановлено, що відповідач не оскаржив податкову вимогу позивача ні в адміністративному, ні в судовому порядку, доказів на спростування цього суду апеляційної інстанції надано не було.
Щодо посилань відповідача на протиправність ухвали суду першої інстанції від 22.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної справи №405/2680/23, яка знаходиться в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда (а.с. 33).
Клопотання було обґрунтовано тим, що податковий борг у сумі 257 263,17 грн. виник на підставі неправдивого повідомлення Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» про отримання від банку доходу, як додаткового блага у вигляді суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням. Оскільки будь-якого прощення чи списання заборгованості перед банківською установою не відбулося, ОСОБА_1 звернулася з позовом про зобов'язання банка вилучити відомості про утримання ПДФО з суми списаного кредиту з бази даних ДПС, шляхом подання уточненого додатку форми №4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Відповідач вказує, що у разі задоволення її позову у справі №405/2680/23, сума отриманого нею доходу буде відкоригована і, відповідно, буде анульоване її зобов'язання щодо сплати податкового зобов'язання з ПДФО в сумі 203 032,11 грн та пені в сумі 65 559,08 грн..
У позовній заяві у справі №405/2680/23 вказано, що контролюючим органом під час перевірки було встановлено порушення ОСОБА_1 пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, що полягало у неподанні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, заниженні обсягу оподатковуваного доходу та неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №9083931705 від 06.11.2015, яким нараховано грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за IV квартал 2014 року на суму 203 032,11 грн та нараховано штрафні санкції на суму 50 758,03 грн (а.с.36, зі зворотного боку).
Судом встановлено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який позивач просить стягнути із ОСОБА_1 у справі № 340/1453/23 складається із сум нарахованих платником у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2020 та 2021 роки, а також пені в сумі 65 559,08 грн.
Окрім того, відповідачем не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №9083931705 від 06.11.2015.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №9083931705 від 06.11.2015, відповідачем не доведено, що за результатами розгляду справи №405/2680/23 сума отриманого нею доходу буде відкоригована і, відповідно, буде анульоване її зобов'язання щодо сплати податкового зобов'язання з ПДФО в сумі 203 032,11 грн та пені в сумі 65 559,08 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 340/1453/23.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави як для задоволення скарги, так і для скасування рішення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 340/1453/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак