ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13658/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року (суддя Дєєв М.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної Поліції по особовому складу № 965к від 26.05.2023 року в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області №341 о/с від 30.05.2023 року про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0152024), поліцейського відділення №1 взводу №1 роти батальйону конвойної служби №2, з 30 травня 2023 року;
- поновити ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), на службі в поліції на посаді сержанта поліції в поліцейському відділенні №1 взводу №1 роти батальйону конвойної служби;
- стягнути з Головного управління Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2023 року по 13.06.2023 року (15 календарних днів) з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, суд не врахував, що в діях позивача відсутні порушення вимог ЗУ «Про національну поліцію», позивач вживав заходи з метою врятування життя людини, небезпечних умов для дорожнього руху не створював, шкоди нікому на завдав, адже був пасажиром. Відповідач доказів протилежного суду не надав.
Також зазначено про відсутність у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності чіткого формулювання суті та обставин проступку, підстави для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обґрунтування обраного виду стягнення.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на посаді поліцейського відділення №1 взводу №1 роти батальйону конвойної служби №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
30.05.2023 наказом ГУНП № 341 о/с поліцейського відділення №1 взводу №1 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 30.05.2023 року, з яким позивач був ознайомлений 30.05.2023.
Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 26.05.2023 року № 965к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з яким позивач був ознайомлений 30.05.2023 року.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування призначеного відповідно до наказу ГУНП від 28.04.2023 № 948, яке проводилось з метою перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.04.2023.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до висновку від 26.05.2023 про результати службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни було встановлено, що 28.04.2023 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби о 12.30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 10 Криворізького РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_2 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.
Відповідно до отриманої інформації, 28.04.2023 о 12.30 сержант поліції ОСОБА_2 керуючи автомобілем AUDI А6, н.з. НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 . видане на ім'я ОСОБА_3 ), на АДРЕСА_1 , скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво.
В салоні вказаного автомобіля AUDI А6, н.з НОМЕР_3 , перебували поліцейський відділення № 1 взводу № 2 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП капрал поліції ОСОБА_5 , та поліцейський відділення № 1 взводу 1 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП сержант поліції ОСОБА_1 .
28.04.2023 вказану подію зареєстровано до ЄО відділення поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП, а третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України.
29.04.2023 до відділення поліції № 4 Криворізького РУП надійшло повідомлення з комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради про те, що ОСОБА_4 помер від отриманих тілесних ушкоджень.
15.05.2023 на запит дисциплінарної комісії старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, Пугачовим Д.О., надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 62023170030000523 від 28.04.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України, без можливості копіювання та розголошення даних.
Слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР надано довідку від 24.05.2023 по кримінальному провадженню № 62023170030000523 від 28.04.2023.
Вказаним кримінальним провадженням встановлено наступне:
- сержант поліції ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одразу після ДТП надавали пояснення про те, що за кермом був він і це не відповідало дійсності, тобто надали неправдиві пояснення та покази. Також, зазначив, що місце ДТП ними не огороджувалося, знак аварійної зупинки не виставлявся, оскільки вказаний знак взагалі був відсутній в автомобілі;
- допитаний 28.04.2023 у якості свідка сержант поліції ОСОБА_1 дав свідчення про те, що 28.04.2023 в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля AUDI А6, н.з. НОМЕР_3 , перебував сержант поліції ОСОБА_2 , капрал поліції ОСОБА_5 сидів на передньому пасажирському сидінні, а сержант поліції ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні;
- у листі старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Пугачова Д.О., який надійшов до ГУНП за вх. № 6524 від 01.05.2023, вказано, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023170030000523 від 28.04.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України встановлено, що 28.04.2023 року о 12.30 год. ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом AUDI А6, н.з. НОМЕР_3 , керування яким йому було передано ОСОБА_2 , який в момент руху перебував на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидінні перебував ОСОБА_1 , рухаючись по проїзній частині просп. 200-річчя Кривого Рогу в м. Кривий Ріг, порушив пункт 18.4 Правил дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який перетинав дорогу по нерегульованому пішохідному переходу.
На підставі вищевикладеного, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 в умовах воєнного стану 28.04.2023, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, у порушення вимог підпунктів б), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил не встановив, а також не вжив всіх можливих заходів для огородження слідів пригоди та не організував об'їзд місця пригоди. Також, останній не сприяв встановленню дійсних обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.04.2023.
Крім цього, сержант поліції ОСОБА_1 28.04.2023 не повідомив про подію за номером екстреного виклику поліції 102, чим порушили вимоги пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100. 3.
На підставі вищевикладеного, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1, частини 2, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпунктів б), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присяги поліцейського, що виразилось у не вжитті заходів щодо запобігання дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, яка мала місце 28.04.2023, не повідомленні про подію за номером екстреного виклику поліції 102, не сприянні встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов'язки, не встановленні знаку аварійної зупинки, не вжитті всіх можливих заходів щодо охорони місця події, огородження слідів пригоди та не організації об'їзду місця пригоди, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, до поліцейського відділення № 1 взводу № 1 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 (0152024) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» Учасники дорожнього руху зобов'язані:
знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;
створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до вказаної статті ЗУ «Про дорожній рух», до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Тобто, позивач, будучі пасажиром транспортного засобу, також є учасником дорожнього руху.
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
Статтею 19 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Колегія суддів зазначає, що зміст висновку службового розслідування від 28.04.2023 № 948 підтверджує висновки відповідача, що позивачем було допущено порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1, частини 2, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпунктів б), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присяги поліцейського, що виразилось у не вжитті заходів щодо запобігання дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, яка мала місце 28.04.2023, не повідомленні про подію за номером екстреного виклику поліції 102, не сприянні встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов'язки, не встановленні знаку аварійної зупинки, не вжитті всіх можливих заходів щодо охорони місця події, огородження слідів пригоди та не організації об'їзду місця пригод.
Вказані порушення підпадають під визначення порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення, відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту.
Колегія суддів вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним з вчиненому дисциплінарному проступку, а оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 13 грудня 2023 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш