ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3160/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року (суддя Конишева О.В., повне судове рішення складено 20 липня 2023 року) в справі № 280/3160/23 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - УСЗН) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації її як внутрішньо переміщеної особи, яке оформлене листом №07-08/1437 від 21 квітня 2023 року, зобов'язання взяти її на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку внутрішньо переміщеної особи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року з моменту звернення, а саме з 13 квітня 2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району у формі листа №07-08/1437 від 21 квітня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; зобов'язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району взяти ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку внутрішньо переміщеної особи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року з моменту звернення, а саме з 13 квітня 2023 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає обґрунтованою відмову позивачу у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, оскільки позивачем не надано доказів, визначених у підпункті 5 пункту 8 постанови № 509, які б офіційно підтверджували факт її проживання на території, з якої здійснювалось її переміщення під час настання бойових дій.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 13 квітня 2023 року звернулась до відповідача із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідач листом від 21 квітня 2023 року №07-08/1437 повідомив позивача про відсутність правової підстави для видачі довідки внутрішньо переміщеної особи та зазначив, що згідно з інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На отримання довідки також мають право особи, задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи: перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії; сплатили або за яких сплачено роботодавцями єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії. Так як позивач не надав відповідні підтверджуючі документи, видати довідку внутрішньо переміщеної особи немає законних підстав.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області від 26 травня 2022 року №95 позивач проживала без реєстрації з 01 лютого 2015 року за адресою: АДРЕСА_2 , до 10 травня 2022 року. З 10 травня 2022 року виїхала до міста Запоріжжя за місцем реєстрації у зв'язку з тимчасовою окупацією території.
17 вересня 2016 року позивач зареєструвала шлюб у місті Енергодарі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 17 вересня 2016 року, виданим Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Відповідно до Декларації з лікарем від 19 серпня 2021 року № 0001-НХМЕ-Х2АС позивач була пацієнтом Міського центру первинної медико-санітарної допомоги Енергодарської міської ради Запорізької області. Також адреса місце перебування позивача у декларації з лікарем відповідає довідці виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області від 26 травня 2022 року.
Оскільки позивач фактично проживала до початку військових дій за адресою: АДРЕСА_2 , з якої здійснено внутрішнє переміщення у зв'язку з тимчасовою окупацією, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими позивачем документами підтверджено факт її проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення (с. Подове, Запорізька область, Василівський район) у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на момент виникнення цих обставин, тому позивач підпадає під визначення внутрішньо переміщеної особи, наведене в ст. 1 Закону №1706-VII, а підстави для відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначені ч. 10 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та пунктом 8 Порядку №509, відсутні.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13 квітня 2023 року звернулась до УСЗН із заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи.
Листом від 21 квітня 2023 року №07-08/1437 УСЗН відмовив у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи з тих підстав, що позивач не надав відповідні підтверджуючі документи, що вона перемістилась з території, на якій ведуться бойові дії.
Спірним в цій справі питання правомірності відмови у видачі позивачу довідки внутрішньо переміщеної особи.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначає Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII), статтею 1 якого встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
За приписами частин першої - третьої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною сьомою статті 4 Закону №1706-VIІ встановлено, що разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов'язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.
За положеннями частини десятої 10 статті 4 Закону №1706-VIІ заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
На отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
На отримання довідки мають право особи, задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи:
перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії;
сплатили або за яких сплачено роботодавцем єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.
За положеннями абзацу першого пункту 4 Порядку № 509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу. У випадках, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі (пункт 6 Порядку №509).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);
4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
Таким чином, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706-VIІ, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 22 листопада 2018 року по справі №265/3453/17, в постанові від 12 вересня 2018 року по справі №310/8280/16-а, в постанові від 06 березня 2018 року по справі №234/8701/17.
За встановленими в цій справі обставинами позивач до 10 травня 2022 року проживала без реєстрації по АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області від 26 травня 2022 року №95; з 10 травня 2022 року виїхала до міста Запоріжжя за місцем реєстрації у зв'язку з тимчасовою окупацією території.
Крім того, проживання позивача на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706-VІІ, підтверджується фактом реєстрації шлюбу 17 вересня 2016 року в Енергодарському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, а також укладеною позивачем декларацією з лікарем від 19 серпня 2021 року № 0001-НХМЕ-Х2АС, за якою позивач була пацієнтом Міського центру первинної медико-санітарної допомоги Енергодарської міської ради Запорізької області. При цьому адреса місця проживання, зазначена у декларації, відповідає адресі, вказаній у довідці виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області від 26 травня 2022 року.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про документальне підтвердження факту проживання позивача на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення (с. Подове, Запорізька область, Василівський район) у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону №1706-VІІ, на момент виникнення цих обставин, та, відповідно, про те, що позивач підпадає під визначення внутрішньо переміщеної особи, наведене у цій нормі права, та відсутність підстав для відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених частиною десятою статті 4 Закону №1706-VІІ та пунктом 8 Порядку №509.
Доводи апелянта про не надання позивачем доказів, визначених у підпункті 5 пункту 8 постанови № 509, які б офіційно підтверджували факт її проживання на території, з якої здійснювалось її переміщення під час настання бойових дій, суд відхиляє, адже вище судом вказано, що такий факт підтверджено довідкою виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області від 26 травня 2022 року №95, достовірність якої не спростована відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року в справі № 280/3160/23 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року в справі № 280/3160/23 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 12 грудня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко