ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/11634/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №160/11634/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ФД110013 від 31.01.2023 року, виходячи з розрахунку 89% від грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням проведених платежів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не погодившись із вказаним додатковим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, якщо такі є, документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі, також докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що копію оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 03 серпня 2023 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 02 жовтня 2023 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому судом зазначено, що не може бути визнано поважним пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через очікування рішення в паперовій формі, за умови отримання ним такого рішення в електронній формі.
Ухвала суду про залишення апеляційної скарги також обґрунтована тим, що скаржником не було надано документ про сплату судового збору, у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі, а також доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скаржник отримав 20 листопада 2023 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст.251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.11.2023 року в електронний кабінет скаржника в підсистемі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник надав клопотання про надання додаткового часу для сплати судового збору.
При цьому, із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення у строк, встановлений судом, скаржник не звернувся.
Також, скаржником не було надано доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Розглянувши клопотання про надання додаткового часу для сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступним.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним його копії - 03.08.2023 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Зважаючи на дату отримання копії оскаржуваного додаткового рішення - 03.08.2023 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 03.08.2023 року до клопотання про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі не надано.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у строк, встановлений судом, із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення у строк, встановлений судом, скаржник не звернувся, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №160/11634/23.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 08 грудня 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.Є. Чередниченко