ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Діска А.Б.
12 грудня 2023 р.Справа № 480/8125/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року по справі за позовом Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2023 року позивач Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат» (далі - КП «Спеціалізований комбінат») звернулось до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 72026184 від 12.07.2023 року про накладення на штрафу в сумі 5100 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 72026184 від 26.07.2023 року про накладення на штрафу в сумі 10200 грн.
В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить: 2 684 грн. х 2 = 5 368 грн. - судовий збір; 10 000 грн. - витрати на правничу допомогу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року задоволено позов КП «Спеціалізований комбінат».
Так, судовим рішенням визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 12.07.2023 року у виконавчому провадженні № 72026184.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 26.07.2023 року у виконавчому провадженні № 72026184.
Стягнуто з Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь КП «Спеціалізований комбінат» кошти з повернення сплаченого судового збору у розмірі у розмірі 5368 грн.
При ухваленні указаного судового рішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не вирішувалось.
18.09.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. До заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу додано: договір про надання правничої допомоги № 27/07-23 від 27.07.2023; платіжна інструкція № 3 від 28.07.2023 року; довідка про витрачений час.
25.09.2023 року відповідачем до суду надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначив, що Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є бюджетною неприбутковою установою, депозитний рахунок відкритий в Державній казначейській службі у м. Сумах Сумської області є кореспондентським (депозитним) і Державному ощадному Банку на якому обліковуються кошти лише сторін виконавчого провадження, не має власних активів, що унеможливлює постановку питання стягнення понесених витрат по суду.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року заяву представника КП «Спеціалізований комбінат» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь КП «Спеціалізований комбінат» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені витрати неспівмірні зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи предмет позову, критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, значення справи для позивача, та із врахуванням клопотання відповідача, який заперечує проти задоволення відшкодування таких витрат в повному обсязі, дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, Зарічним відділом державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує фактично аналогічними доводами, що наведені ним у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За текстом п. 1 ч. 1 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.
Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду першої інстанції лише 18.09.2023 року, тобто після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.
До цього позивач із заявами такого змісту не звертався, документів, які б підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу до суду першої інстанції не подавав, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов'язку вирішувати таке питання, як і призначати судове засідання для його вирішення.
Зазначення ж у прохальній частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20.
Відповідно до позиції об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Колегія суддів зазначає, що всі послуги були надані адвокатом до прийняття судом першої інстанції рішення по суті (ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 72026184, складання та подання адміністративного позову, складання заяви про поновлення строку оскарження постанови № 72026184), тобто усі послуги адвокатом було надані позивачу до часу пред'явлення позовної заяви до суду.
Належних обґрунтувань не можливості складення та подання даних документів до прийняття судом першої інстанції рішення по суті або разом з позовною заявою, представник позивача не наводить.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані вище обставини, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не залишивши заяву представника позивача без розгляду.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 311, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про залишення без розгляду заяви представника Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» - адвоката Казака Михайла Владиславовича про ухвалення додаткового судового рішення.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц