ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 р. Справа № 480/5365/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, повний текст складено 18.07.23 у справі №480/5365/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області, в якій просила суд: зобов'язати призначити субсидію ОСОБА_1 за період січень-квітень 2023 року Роменську УСЗН; за неналежне виконання своїх прямих обов'язків відповідального працівника Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області звільнити з роботи. Окрім того, ОСОБА_1 просила суд витребувати в Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області відмову у призначенні їй субсидії від 21.04.2022 р., оскільки на її вимогу цей документ не дають.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області про зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вимог вищевказаної ухвали ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву до суду першої інстанції.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області про зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи повернуто позивачу.
ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року, зобов'язавши Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області звільнити з роботи відповідального працівника та призначивши їй субсидію за період січень-квітень 2023 року на електрику, дрова і скраплений газ.
В обґрунтування вимог скарги висловлює незгоду із оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції. Вказує, що питання щодо призначення їй субсидії за період січень-квітень 2023 є невирішеним. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що спір відбувається між нею і державною структурою - Управлінням соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області, в особі її відповідального працівника.
Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої ст.294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, якою суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем об'єднано у позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, тому відсутні підстави для застосування положень ст.172 КАС України, і наявні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог п.п.3,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 6 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В той же час, заборона щодо об'єднання в одне провадження кількох вимог встановлена ч.ч. 4,5 ст.172 КАС України, відповідно до яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Аналіз наведеного вище вказує на те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України лише у разі порушення правил об'єднання позовних вимог, що може полягати виключно в об'єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Дослідивши зміст заявлених позивачем вимог, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 в позовній заяві були заявлені вимоги щодо зобов'язання призначення їй субсидії за період січень-квітень 2023 року Роменську УСЗН (Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області), а також вимоги щодо звільнення з роботи за неналежне виконання своїх прямих обов'язків відповідального працівника.
Крім того, в поданій до суду першої інстанції уточненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає аналогічні вимоги до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області.
В той же час, як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.212-3 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а тому оскільки позивачем об'єднано у позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, відсутні підстави для застосування положень ст.172 КАС України та наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів вважає наведений висновок суду необґрунтованим та помилковим, оскільки зі змісту вимог ОСОБА_1 не встановлено, що останньою заявлено вимоги щодо притягнення певної особи відповідача до адміністративної відповідальності, зокрема, як вказує суд першої інстанції за нормою ст.212-3 КУпАП.
Зміст уточненої позовної заяви ОСОБА_1 також не дає підстав для таких висновків.
Вищенаведене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви згідно п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Також, зазначене вказує на формальний підхід суду першої інстанції при встановленні можливості розглядати заявлені позивачем позовні вимоги в одному провадженні.
За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, помилкове застосування норм процесуального права призвело до безпідставного повернення позовної заяви ОСОБА_1 , у зв'язку з чим ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що заявлені у скарзі ОСОБА_1 вимоги про задоволення її позову (позовних вимог) не підлягають задоволенню, оскільки вирішення такого питання належить до компетенції суду першої інстанції, і в даному випадку суд апеляційної інстанції не має відповідних повноважень під час апеляційного перегляду оскаржуваної у даній справі ухвали.
Відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі №480/5365/23 скасувати.
Направити справу №480/5365/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко