ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року справа №200/3044/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А. , Сіваченка І.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 р. у справі № 200/3044/23 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації (різниці) грошового забезпечення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року;
-стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4448,90 грн в місяць у загальній сумі 11644,74 грн за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року закрито провадження в справі №200/3044/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації (різниці) грошового забезпечення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при розгляді справи №200/8054/21 предметом розгляду була правильність обрання відповідачем базових місяців для виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2017 по 18.06.2018.
При розгляді справи судом не було визначено суму належної позивачу індексації грошового забезпечення, розмір індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.10.2017 по 18.06.2018, розмір збільшення грошового забезпечення у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року, розмір належної позивачу індексації у лютому 2018 року, дані вимоги не розглядались, не були предметом оцінки, оскільки під час розгляду справи №200/8054/21 відповідачем ще не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 4258,75 грн.
Після виконання рішення суду у справі №200/8054/21 змінились обставини справи, а саме: у позивача виникло право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 01 березня 2018 року.
При здійсненні розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.06.2018 року порівняно не всі складові грошового забезпечення, як наслідок на думку відповідача сума підвищення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів перевищила суму індексації, яка належала позивачу до виплати у березні 2018 року та на думку відповідача позивачу не належна до виплати індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.06.2018 року.
Отже, під час розгляду справи №200/8054/21 було відсутнє порушення прав позивача в частині невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 року по 18.06.2018 року оскільки право на її отримання виникло з моменту виплати відповідачем індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 4258,75 грн.
У справі №200/3044/23 предметом розгляду вже є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті починаючи з 01.03.2018.
Враховуючи, що на момент розгляду справи №200/8054/21 позивачу ще не була нарахована індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та у суду не було можливості встановити чи перебільшила сума збільшення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів суму індексації, що склалась у місяці підвищення посадових окладів із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то обставини у справах №200/8054/21 та №200/3044/23 є різними, що унеможливлює ототожнення адміністративних позовів.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суд залишити без змін.
В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8054/21 військовою частиною НОМЕР_1 донараховано суму індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 24 321,71 грн. 12 травня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8054/21 після утримання податків та зборів виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 19 578,97 грн., що підтверджується відповідними документами. Таким чином, 15 травня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 виконано вказане рішення в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що зміна суми в новому позові не вважається зміною предмета позову. Також не вбачається зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підстави позову). Спірні періоди співпадають. Як вірно зазначає суд першої інстанції, відсутність певних обставин (наприклад, щодо визначення «базового» місяця, обрання іншого способу захисту замість зобов'язання вчинити певні дії - стягнути відповідну суму індексації ) при збереженні в ньому інших первісних обставин не є зміною підстав позову.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України, установлено право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи зі змісту цієї норми, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність судового рішення, яким завершено розгляд справи і набрання цим судовим рішенням законної сили.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, у тотожній справі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у провадженні 11-257заі18.
Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.
Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.
При цьому, суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 , у якій ОСОБА_1 просив: визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування листопада 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07 червня 2017 року по 30 вересня 2017 року включно.; визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування жовтня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно; зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 34 910 гривень 76 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4448 гривень 90 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4448 гривень 90 копійок за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року включно в сумі 16 016 гривень 04 копійки, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №200/8054/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 рік із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 рік (базового місяця) - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4,6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8054/21 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набрало законної сили.
Отже, предметом розгляду у цій справі було право позивача на проведення індексації за спірний період. У межах зазначеної справи спірним питанням є визначення базового місяця, який необхідно застосовувати для проведення індексації, та не згода позивача з невірним визначенням відповідачем базового місяця для її обрахунку.
За результатами виконання рішення суду, відповідачем було нараховано та виплачена сума індексації грошового забезпечення.
Позивач не погодившись з діями відповідача в частині розрахунку індексації та правильності її обчислення, звернувся до суду із цим позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року; стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4448,90 грн в місяць у загальній сумі 11644,74 грн за період з 01 березня 2018 року по 18 червня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Відповідно п.13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
Суд звертає увагу, що предметом позову у цій справі є саме питання розрахунку індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі №200/8054/21, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням Порядку №1078 не здійснювалася.
Таким чином, вказані вимоги, що є предметом позову у справі №200/8054/21 не є тотожними вимогам у цій справі.
Висновки колегії суддів у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 30 березня 2023 року по справі №200/2737/21-а та від 28 червня 2023 року по справі №200/4258/22, від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 липня 2023 року справа №560/832/23, від 27 липня 2023 року справа № 560/10793/22.
Враховуючи наведене та положення КАС України та зважаючи, що вищезазначені вимоги позивача, щодо яких приймались рішення про закриття провадження не є ідентичними вимогам, заявленим у цій справі та справі № 200/8054/21, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у цій справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з частково неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 р. у справі № 200/3044/23 - задовольнити.
Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 р. у справі № 200/3044/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 13 грудня 2023 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Сіваченко
А.А. Блохін