ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року справа №200/4602/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року у справі № 200/4602/23 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Варбан О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання незаконним та скасування рішення від 9 серпня 2023 року № 056550002780 щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання зарахувати періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27 березня 1979 року, зокрема: з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року на посаді «тракториста» в Радгоспі «Хімік», з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року на посаді тракториста в Товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Суворова та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 серпня 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року позов задоволено:
- визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 056550002780 від 9 серпня 2023 року про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача від 1 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27 березня 1979 року з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року на посаді «тракториста» в Радгоспі «Хімік» та з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року на посаді тракториста в Товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Суворова та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 серпня 2023 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права.
Головне управління не мало змоги скористатись своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, адже судом першої інстанції 04.09.2023 року винесено рішення, що стало наслідком порушення процесуальних прав відповідача.
Апелянт, вважає, що відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи позивача до страхового з підстав, визначених спірним рішення відповідача.
Крім того, страховий стаж є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач 01.08.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», яка за принципом екстериторіальності була розподілена на відповідача.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №056550002780 від 9 серпня 2023 року позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу - 27 років.
Відповідач не зарахував періоди роботи з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року на посаді «тракториста» в Радгоспі «Хімік» та з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року на посаді тракториста в Товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Суворова, зазначені у його трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.03.1979 року, оскільки в датах звільнення та наказах на звільнення мають місце виправлення не завірені належним чином, що, на думку відповідача є порушенням Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах та організаціях від 20.07.1974 року №58.
Таким чином, у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 27 років, страховий стаж позивача складає 08 років 01 місяць 13 днів.
За ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стаж, зокрема, в період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.
За ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, Порядок № 637 регулює випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 27.03.1979р. підтверджено роботу в спірний період:
- з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року на посаді «тракториста» в Радгоспі «Хімік»;
- з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року на посаді тракториста в Товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Суворова.
В обох датах звільнення 26 березня 1998 року та 26 лютого 2000 року цифра 6 нерозбірливо зазначена, проте виправлення записів у трудовій книжці відсутні.
Щодо посилання відповідача про виправлення дати звільнення суд зазначає, що трудова книжка позивача містить дати прийняття та звільнення, тому неврахування зазначеній у ній записів є протиправними діями з боку пенсійного органу, оскільки відповідачем не наведено коли і ким зроблено такий допис.
Згідно довідки № 38 від 11.09.2020 року Костянтинівсько-Дружківського управління ПФУ Донецької області, правонаступником якого є Головне управління ПФУ в Донецькій області, страховий стаж позивача складає 27 років.
Листом Комунальної установи «Трудовий архів Костянтинівської міської ради» від 14.02.2023 року повідомлено, що у зв'язку з введенням воєнного стану в України та веденням активних бойових дій на території обох Донецької області, видати підтверджуючі архівні довідки на даний час не передбачається можливим.
Згідно архівної довідки, виданої Комунальною установою «Трудовий архів Костянтинівської міської ради» № 07-02/25 від 14.02.2023 року, підтверджено факт роботи позивача у спірних періодах з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року (виправлено) та з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року.
За ч. 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідач не виконав приписів, передбачених частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV і не витребував додаткові документи, що підтверджують спірні періоди роботи позивача.
Верховний суд в постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З зазначених підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність незарахування відповідачем до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції дійшов про зобов'язання ГУПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача від 1 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27 березня 1979 року з 3 серпня 1985 року по 26 березня 1998 року на посаді «тракториста» в Радгоспі «Хімік» та з 27 березня 1998 року по 26 лютого 2000 року на посаді тракториста в Товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Суворова.
Водночас, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 серпня 2023 року , з таких підстав.
За ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Згідно п. 4.7 розділу ІV Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію повинен всебічно, повно і об'єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Отже, пенсійний орган при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії має врахувати зарахований судом спірний страховий стаж та прийняти відповідне рішення про призначення пенсії (в разі наявності 27 років страхового стажу) або відмову у призначенні пенсії (за відсутності необхідного страхового стажу).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, оскільки такі вимоги є передчасними.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 серпня 2023 року з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову.
За ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 858,88 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 429,44 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року у справі № 200/4602/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 серпня 2023 року.
Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 44 копійки).
Повний текст постанови складений 13 грудня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв