КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №760/14696/15-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2610/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42914110150000027, по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 та представника ОСОБА_11 в інтересах потерпілого ОСОБА_13 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та виправдано.
По справі вирішено питання про процесуальні витрати.
За вироком суду ОСОБА_9 виправдано за висунутим обвинуваченням у тому, що він, перебуваючи на посаді командира взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області, вчинив службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих офіційних документів, за наступних обставин.
Так, 29.12.2013, командир взводу №3 роти ДПС із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_9 спільно із інспектором цього ж підрозділу ОСОБА_14 несли службу на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
В цей же день, в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху ОСОБА_9 , будучи представником влади, перебуваючи на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Сітроен-Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з чим не вживав передбачених законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, ОСОБА_9 , достовірно знаючи про відсутність такого факту, 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста 3, будучи службовою особою, діючи умисно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, рухалась колона автомобілів із символікою «Євромайдану». З метою припинення порушення ПДР в частині невиконання водіями вимог пункту 2.4 ПДР України останнім за допомогою жезлу та свистка було надано вимогу про зупинку водію автомобілю марки «Сітроен Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , однак водій зазначеного транспортного засобу не зупинився та продовжив рух в складі колони. Інформацію стосовно не зупинки даного автомобіля ним негайно було передано до чергової частини ГУ МВС України в Київській області.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, передав складений ним завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 09.01.2014 старший інспектор ДП ССЗ ДПС ОП при МВС України ОСОБА_16 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №242887 відносно власника вказаного транспортного засобу ОСОБА_13 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому протокол серії АГ2 №242887 відносно ОСОБА_13 направлено ОСОБА_16 до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 28.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП.
Після цього, 14.01.2014 інспектор ВДАІ Баришівського РВ ГУ МВС України ОСОБА_17 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №107956 відносно ОСОБА_18 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому інспектором ВДАІ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області складений протокол серії АГ2 №107956 відносно ОСОБА_18 направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за результатами розгляду якого 01.04.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 за відсутності події адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_3 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, ОСОБА_9 , являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_3 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ним же, умисно передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 03.01.2014 інспектор з дізнання ВДАІ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_19 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №48830 відносно ОСОБА_20 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому інспектором з дізнання ВДАІ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_19 складений протокол серії АГ2 №48830 відносно ОСОБА_20 направлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області, за результатами розгляду якого 13.01.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою визнав ОСОБА_20 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
За результатами апеляційного перегляду даного рішення постановою Апеляційного суду Київської області від 27.02.2014 провадження по справі про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_20 закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії, в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Фольксваген-Каді» д.н.з. НОМЕР_4 та автомобіля «Шевролет-Такума» д.н.з. НОМЕР_5 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдиві документи - рапорти на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водії автомобілів «Фольксваген-Каді» д.н.з. НОМЕР_4 та «Шевролет-Такума» д.н.з. НОМЕР_5 не виконали його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушили п.2.4 Правил дорожнього руху України. Інформація стосовно даних автомобілів негайно була направлена до чергової частини ГУ МВС України в Київській області.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, вказані завідомо неправдиві офіційні документи - рапорти, складені ним же, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 03.01.2014 та 09.01.2014 старший інспектор ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_21 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №141107 відносно ОСОБА_22 та протокол серії АГ2 №141106 відносно ОСОБА_23 за вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому старшим інспектором ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області складені протоколи серії АГ2 №141107 відносно ОСОБА_22 та протокол серії АГ2 №141106 відносно ОСОБА_23 направлено до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 24.04.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою визнав ОСОБА_24 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права транспортними засобами на строк 4 місяці. Постановою апеляційного суду Київської області від 19.03.2014 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_22 закрито у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Також, постановою Вишгородського суду Київської області від 01.04.2014 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_23 за ст.122-2 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Крім того, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії, в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Хюндай-Акцент» д.н.з. НОМЕР_6 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з тим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 45 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля «Хюндай Акцент» д.н.з. НОМЕР_6 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України. Інформація стосовно даного автомобіля негайно була передана до чергової частини ГУ МВС України в Київській області.
В подальшому ОСОБА_9 вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ним же, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 07.01.2014 інспектор ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_25 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №141368 відносно ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому інспектором ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області складений протокол серії АГ2№141368 відносно ОСОБА_26 направлено до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 21.01.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою ОСОБА_26 визнано винним та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Постановою Апеляційного суду Київської області від 24.02.2014 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_26 закрито, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії, в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Хонда» д.н.з. НОМЕР_7 у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдивий документ - рапорти на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Хонда» д.н.з. НОМЕР_7 , не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 вказаний рапорт передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 07.01.2014 начальник ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України ОСОБА_27 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АА2№411741 відносно ОСОБА_28 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому начальником ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області складений протокол серії АА2 №411741 відносно ОСОБА_28 направлено до Богуславського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 16.01.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою визнав ОСОБА_28 винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та останню позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 3 місяці.
За результатами апеляційного перегляду даного рішення постановою Апеляційного суду Київської області від 03.03.2014 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_28 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водіями автомобілів «Форд Конект» д.н.з. НОМЕР_8 та «Рено» д.н.з. НОМЕР_9 у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдиві документи - рапорти на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 35 хв. при несенні служби на 20 км. Автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водії автомобілів «Форд Конект» д.н.з. НОМЕР_8 та «Рено» д.н.з. НОМЕР_9 не виконали його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушили п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, вказані завідомо неправдиві офіційні документи - рапорти, складені ним же, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 06.01.2014 інспектор ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_29 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2№141481 відносно ОСОБА_30 , а 11.01.2014 інспектор з дізнання ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_31 склав протокол серії АГ2№141409 відносно ОСОБА_32 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в яких зазначили згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорти ОСОБА_9 .
В подальшому вищевказаними інспекторами ВДАІ складені протоколи серії АГ2 №141481 відносно ОСОБА_30 та серії АГ2№141409 відносно ОСОБА_32 направлено до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 27.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою провадження в справі щодо ОСОБА_30 про адміністративне правопорушення закрито за відсутності його діях події та складу порушення. Постановою цього ж суду від 26.02.2014 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_33 закрито у зв'язку з відсутністю у діях останньої складу правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії., в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «БМВ-318і» д.н.з. НОМЕР_10 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з тим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля «БМВ-318і» д.н.з. НОМЕР_10 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ним же, умисно передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 14.01.2014 інспектор ВДАІ Бориспільського МВ ГУ МВС України ОСОБА_34 , склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2№098752 відносно ОСОБА_35 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому інспектором ВДАІ Бориспілського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_36 складений протокол серії АГ2 №098752 відносно ОСОБА_35 направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за результатами розгляду якого 11.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою ОСОБА_35 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та застосували відносно нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права транспортними засобами строком на 3 місяці.
За результатами апеляційного перегляду даного рішення постановою Апеляційного суду Київської області від 14.03.2014 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_35 закрито за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати виправдувальний вирок суду відносно ОСОБА_9 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом під час судового розгляду, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що постановляючи виправдувальний вирок, судом не надано належної оцінки всім доказам, наданим стороною обвинувачення, тобто рішення суду є невмотивованим, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Крім цього, звертає увагу на те, що в резолютивній частині виправдувального вироку в порушення ст.373 КПК України судом не зазначено підстави виправдання ОСОБА_9 .
Також посилається на те, що висновки суду щодо виправдання ОСОБА_9 у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, є надуманими та не відповідають фактичним обставинам провадження. При цьому, ухвалюючи виправдувальний вирок, суд не вказав, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, якими доводиться винуватість ОСОБА_9 , що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
За доводами прокурора, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, повністю підтверджується доказами, здобутими під час досудового розслідування і дослідженими під час судового розгляду.
Зокрема, допитані в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 та свідки обвинувачення ОСОБА_37 , ОСОБА_32 та ОСОБА_23 підтвердили той факт, що 29.12.2013 дійсно їхали в напрямку «Межигір'я» та по дорозі бачили працівників ДАІ, проте працівники ДАІ їх не зупиняли.
Також винуватість ОСОБА_9 доводиться дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, а саме складеними ОСОБА_9 рапортами, матеріалами справ про адміністративні правопорушення та судових проваджень по розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, отриманих шляхом тимчасового доступу до речей та документів.
За наслідками апеляційного розгляду просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 2 роки; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням строком 2 роки.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_11 в інтересах потерпілого ОСОБА_13 просить скасувати вирок суду, як незаконний, необґрунтований та невмотивований, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом під час судового розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що розглядаючи кримінальне провадження по суті, суд однобічно та упереджено підійшов до оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, обґрунтувавши своє рішення щодо невинуватості ОСОБА_9 невизнанням складеного рапорту офіційним документом.
За доводами апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що підставою для складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 122-2 КУпАП були саме рапорти ОСОБА_9 , складені ним, як суб'єктом владних повноважень при виконанні службових обов'язків, а відомості про час, день, місце, марку та номерні знаки автомобілів, водії яких відповідно до складених рапортів вчинили адміністративне правопорушення, були в подальшому використані для незаконного притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
За твердженнями представника ОСОБА_11 , складені ОСОБА_9 рапорти відповідають вимогам, які ставляться до офіційного документу у примітці до ст.358 КК України, та у них зафіксована інформація, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності.
При цьому, звертає увагу суду на те, що рапорт складався ОСОБА_9 відповідно до повноважень, наданих йому, як інспектору, Інструкцією з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої наказом МВСУ від 27.07.12 №650, на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, який тягнув за собою певні юридичні наслідки для особи, що притягувалась. Таким чином, складеним рапортом було засвідчено юридичний факт. Також зазначає, що ОСОБА_9 , будучи службовою особою, умисно передав рапорт до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винуватим у підробленні офіційного документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки. Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених статтею 49 КК України.
Захисником ОСОБА_10 подані заперечення на апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого, в яких він просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вироку суду - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора та представника потерпілого, які підтримали подані апеляційні скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечувати проти задоволення апеляційних скарг та вважали вирок суду законним, обґрунтованим та вмотивованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_13 , свідків сторони обвинувачення ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_23 , дослідивши письмові докази, проаналізувавши дані докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, за результатами судового розгляду постановив виправдувальний вирок, визнавши ОСОБА_9 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366 КК України.
При цьому, в мотивувальній частині вироку суд визнав недоведеним, що в діянні ОСОБА_9 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Постановляючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, яке інкримінується ОСОБА_9 , є «підроблення офіційного документа».
Дослідивши наявні в матеріалах справи рапорти, складення яких інкримінується ОСОБА_9 , суд встановив, що вони складені за довільною формою. При цьому, форма рапорту жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не визначалася (не затверджувалася) і є по суті довільною доповіддю про стан подій.
Суд також визнав, що рапорти, складання яких інкримінується ОСОБА_9 , не є документами, що складені за визначеною законом формою і не відповідають критеріям, визначеним в постанові Верховного Суду України від 9 липня 2015 року (справа 1/485/2/13).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рапорти, виконані від імені ОСОБА_9 , а саме: рапорт від 30.12.2013 (т.1 а.с. 155), рапорт вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), рапорт вх. 51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с. 197), рапорт від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та рапорт вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с. 54) не є офіційними документами, а тому не можуть бути предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
За таких обставин суд відкинув дані рапорти, як докази винуватості ОСОБА_9 , та вказав, що будь-яких інших доказів (документів, офіційних документів, тощо), на підтвердження вини ОСОБА_9 , суду не надано.
Крім цього, суд також визнав очевидно недопустимими доказами: - копію протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_20 , оскільки дана копія не є завіреною належним чином;
- матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_35 (крім оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення), оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2015 (тимчасовий доступ був наданий лише з можливістю вилучення протоколу; - матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_13 (крім оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення), оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.04.2014 тимчасовий доступ був наданий лише з можливістю вилучення протоколу. Постановляючи виправдувальний вирок, суд також врахував, що частина доказів, якими сторона обвинувачення мала б доводити вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, до суду не надана. Зокрема, як випливає із змісту протоколів тимчасових доступів до документів, а саме: до справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 та ОСОБА_35 , з цих справ вилучалися лише оригінали протоколів про вчинення адміністративного правопорушення даними особами. Проте, жодні рапорти, що підписані ОСОБА_9 , органами досудового розслідування із справ не вилучалися та до суду не надавалися. Складений від імені ОСОБА_9 рапорт про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_26 до суду також не був наданий, інформація про його вилучення із справи про адміністративне правопорушення відсутня.
Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду, якими суд керувався при постановленні виправдувального вироку, з огляду на наступне.
Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права та згідно з конституційними засадами і принципами судочинства. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим, зрозумілим та чітким, і не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання. Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 17 постанови Пленуму ВСУ від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Висновки суду щодо оцінки доказів слід викладати у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Згідно з ч.1 ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
За приписами ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Переглядаючи виправдувальний вирок за апеляційними скаргами, колегією суддів за клопотанням прокурора та представника потерпілого повторно досліджено обставини, встановлені під час досудового провадження, а також письмові докази, в тому числі й ті, які суд відкинув, визнавши їх неналежними та недопустимими доказами. Зокрема, дослідивши рапорти, виконані від імені ОСОБА_9 , а саме: рапорт вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), рапорт вх. 51 від 01.01.2014 р. (т.1 а.с. 197), рапорт від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та рапорт вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с. 54), колегія суддів не може погодитися з висновками суду про те, що вони не є офіційними документами, а тому не можуть бути предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Як вбачається зі змісту досліджених рапортів:
- рапорт вх.79 від 01 січня 2014 року складений командиром взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_9 на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 45 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці водій автомобіля «Форд Конект» д.н.з. НОМЕР_8 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.185).
На даному рапорті міститься резолюція: «ОСОБА_40. Прийняти міри відповідно до законодавства».
- рапорт вх.51 від 01 січня 2014 року складений командиром взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_9 на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 35 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці водій автомобіля та «Рено» д.н.з. НОМЕР_9 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України (т.1. а.с. 197). На даному рапорті міститься резолюція: « ОСОБА_40 . Прийняти міри відповідно до законодавства».
- рапорт від 30 грудня 2013 року складений командиром взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_9 на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці водій автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.231).
- рапорт вх.53 від 01 січня 2014 року складений командиром взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_9 на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці рухалась колона автомобілів із символікою «Євромайдану». З метою припинення порушення ПДР в частині невиконання водіями вимог пункту 2.4 ПДР України ним за допомогою жезлу та свистка було надано вимогу про зупинку водію автомобілю марки «Сітроен Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , однак водій зазначеного транспортного засобу не зупинився та продовжив рух в складі колони. Інформацію стосовно не зупинки даного автомобіля негайно було передано до чергової частини ГУ МВС України в Київській області (т.2 а.с. 54).
На даному рапорті міститься резолюція: «ОСОБА_40. Прийняти міри відповідно до законодавства».
Із досліджених судом апеляційної інстанції письмових доказів встановлено, що вказані рапорти ОСОБА_9 передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження у справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення осіб до відповідальності, передбаченої ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ними.
Надалі інспекторами ДП ССЗ ДПС ОП при МВС України на підставі вказаних рапортів та використання зазначеної в них інформації невиконання водіями вимог п. 2.4 ПДР України були складені адміністративні протоколи відносно власників транспортних засобів - ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 та ОСОБА_32 про вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які в подальшому були скеровані до суду для розгляду по суті.
При цьому, дані рапорти долучались до протоколів про адміністративне правопорушення як основний доказ вчинення особами адміністративного правопорушення.
За результатами розгляду цих протоколів у судах першої та апеляційної інстанції провадження у справах про адміністративні правопорушення було закрито через відсутність події та складу правопорушення в діях вказаних осіб.
Аналізуючи зміст вказаних рапортів, які суд першої інстанції визнав неофіційними документами, колегія суддів вважає такі висновки суду неправильними.
Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.366 КК України предметом службового підроблення є офіційні документи, тобто такі, що складаються й видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки у виді виникнення, зміни або припинення правовідносин.
У примітці до ст. 358 КК визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
Передусім офіційний документ як предмет злочину має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти, спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності.
З об'єктивної сторони службове підроблення може полягати в таких формах: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.
При цьому:
- складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам;
- видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою;
- внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності;
- інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо. У випадку іншого підроблення документів неправдиві відомості до документа не вносяться, а виправляються або знищуються такі, вже наявні у документі відомості, що відповідають дійсності.
Об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч.1 ст.366 КК України дій, а саме: внесення до документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів; видача неправдивих документів.
Суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).
Зазначена ОСОБА_9 в рапортах інформація потягла за собою правові наслідки, а саме процедуру притягнення ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 та ОСОБА_32 до адміністративної відповідальності, яку б за відсутності рапортів не було розпочато. Вказані рапорти було складено ОСОБА_9 як службовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, в яких він зазначив про виявлені ним факти порушень водіями транспортних засобів вимог ПДР, тобто події та явища, які він начебто особисто бачив і сприймав під час несення служби. Після їх складання ОСОБА_9 передав ці рапорти до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для відповідного реагування.
Ці рапорти було складено за встановленою формою, вони містять у собі необхідні реквізити та інформацію, яка посвідчує певні події та факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, та підписані службовою особою.
Саме на підставі цих рапортів інспекторами ДП ССЗ ДПС ОП при МВС України відносно водіїв транспортних засобів в подальшому було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП. При цьому, після зазначення ОСОБА_9 у рапортах інформації щодо виявлених ним під час несення служби випадків порушення водіями вимог ПДР, що потребувало відповідного реагування, із зазначенням відповідних реквізитів - найменування посадової особи якій вони подаються, дати складання та підпису ОСОБА_41 як службової особи органу виконавчої влади, та подачі їх до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ці рапорти набули статусу офіційного документу.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рапорти, які склав ОСОБА_9 , є офіційними документами, оскільки вони були складені службовою особою відповідно до Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 27 липня 2012 року № 650, містять виклад обставин, встановлених ОСОБА_9 у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, та мають відповідні реквізити: адресовані вищестоящій посадовій особі, текст документу, підпис та дата його складання.
Колегія суддів також бере до уваги, що в своїх показаннях ОСОБА_9 у суді апеляційної інстанції вказав, що складаючи дані рапорти, він не здійснював будь-яких незаконних дій, а лише виконував свою роботу. Жодних рішень він не приймав, а передавав складені рапорти до відділу адмінпрактики для виконання. Тобто сам факт складання рапортів ОСОБА_9 не заперечував, проте визнає, що у нього не було умислу на незаконне притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Таку позицію обвинуваченого колегія суддів розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за епізодами службового підроблення рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), колегія суддів також визнає показання допитаних в суді першої інстанції та досліджені в суді апеляційної інстанції:
- потерпілого ОСОБА_13 про те, що 29 грудня 2013 він їхав на автомобілі в напрямку «Межигір'я», проте участі в акції, яка проводилась учасниками Автомайдану, не брав. Всі вулиці, які вели до «Межигір'я», були перегороджені автомобілями ДАІ. Стверджує, що працівники ДАІ в зазначеному у рапорті місці та час його не зупиняли;
9 січня 2014 року на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху України. В подальшому постановою суду провадження було закрито, а він був визнаний невинуватим;
- свідка ОСОБА_42 про те, що коли відбувався Автомайдан, точної дати не пам'ятає, їхав із родиною до батьків в с.Демидів. В Автомайдані участі не брав, працівники поліції його не зупиняли. В подальшому йому стало відомо, що на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення;
Крім показань потерпілого та свідка, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 також підтверджується письмовими доказами, зокрема:
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.04.2014 (том 1, а.с. 182), згідно якого слідчий ОСОБА_43 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.04.201 року отримала тимчасовий доступ до матеріалів справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_30 (справа №363/61/14-п) та щодо ОСОБА_33 (справа №363/176/14-к) із їх вилученням в оригіналах;
- як вбачається із матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_30 за ст. 122-2 КУпАП (т.1, а.с.183-192), в ній міститься оригінал рапорту, написаного від руки та підписаного ОСОБА_9 про те, що 29.12.2013 близько 12.30 в напрямку с. Нові Петрівці рухалася колона автомобілів із символікою «Євромайдан». З метою припинення правопорушень, ним за допомогою свистка та жезла була подана вимога про зупинку водію автомобіля «Форд» н/з НОМЕР_8 , однак водій даного транспортного засобу дану вимогу не виконав та продовжив рух в складі колони в напрямку с. Нові Петрівці. Інформація стосовно даного автомобіля негайно була передана до ЧЧ ГУ МВС України в Київській області.
06.01.2014 інспектор ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_29 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2№141481 відносно ОСОБА_30 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, який було направлено до Вишгородського районного суду Київської області. За результатами розгляду даного протоколу 27.02.2014 суддею винесено постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_30 закрито за відсутності його діях події та складу порушення.
- як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_33 за ст. 122-2 КУпАП (т.1, а.с.193-207), в ній міститься оригінал рапорту, написаного від руки та підписаного ОСОБА_9 про те, що 29.12.2013 близько 12.35 в напрямку с. Нові Петрівці рухалася колона автомобілів із символікою «Євромайдан». З метою припинення правопорушень, ним за допомогою свистка та жезла була подана вимога про зупинку водію автомобіля Рено» д.н.з. НОМЕР_9 , однак водій даного транспортного засобу дану вимогу не виконав та продовжив рух в складі колони в напрямку с. Нові Петрівці. Інформація стосовно даного автомобіля негайно була передана до ЧЧ ГУ МВС України в Київській області.
06.01.2014 інспектор ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_29 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2№141409 відносно ОСОБА_32 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, який було направлено до Вишгородського районного суду Київської області. За результатами розгляду даного протоколу 26.02.2014 суддею винесено постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_33 закрито за відсутності його діях складу порушення;
- даними ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 16.05.2014 про надання слідчому тимчасового доступу з можливістю вилучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 (т.1 а.с.218-220);
- даними протоколу тимчасового доступу до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 від 20.05.2014 (т.1 а.с. 221-223);
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 , в ній міститься копія рапорту, підписана ОСОБА_9 про те, що 29.12.2013 р. під час несення служби на 20 км. а/д Київ-Овруч в с. Нові Петрівці близько 12.30 автомобіль «Фольксваген», н.з НОМЕР_2 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалася за допомогою свистка та жезла, чим порушив п.2.4 ПДР.
В подальшому інспектором ВДАІ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області складений протокол серії АГ2 №107956 відносно ОСОБА_18 та направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. За результатами розгляду даного протоколу 01.04.2014 суддя виніс постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 за відсутності події адміністративного правопорушення;
- даними ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2014 року, якою надано тимчасовий дозвіл слідчому до адміністративної справи №363/158/14-к відносно ОСОБА_13 та дозвіл на вилучення оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення АГ2 № 242887, складеного щодо ОСОБА_13 (Т.2 а.с.36-38);
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_13 , яка була вилучена згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 18.04.2014 року (т.2 а.с.39), в ній міститься рапорт, написаний від руки та підписаний ОСОБА_9 про те, що 29.12.2013 близько 12.30 в напрямку с. Нові Петрівці рухалася колона автомобілів із символікою «Євромайдан». З метою припинення правопорушень, ним за допомогою свистка та жезла була подана вимога про зупинку водію автомобіля «Сітроен Берлінго» н/з НОМЕР_1 , однак водій даного транспортного засобу вимогу, подану працівником міліції, не виконав та продовжив рух в складі колони в напрямку с. Нові Петрівці. Інформація стосовно даного автомобіля негайно була передана до ЧЧ ГУ МВС України в Київській області (Т.2 а.с.54).
09.01.2014 старший інспектор ДП ССЗ ДПС ОП при МВС України ОСОБА_16 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №242887 відносно власника вказаного транспортного засобу ОСОБА_13 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, який був переданий для розгляду до Вишгородського районного суду Київської області За результатами розгляду даного протоколу 28.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи від 14.05.2014 р. №5175/5176/14-32, згідно якого підпис від імені ОСОБА_9 зліва від рукописного запису « ОСОБА_9 » в рапорті ОСОБА_9 на ім'я начальника УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_15 виконаний ОСОБА_9 (Т.2 а.с. 55-60);
- копією функціональних обов'язків працівників взводу № 3 ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при Управлінні ДАІ ГУМВС України в Київській області із зазначенням дислокації розстановки сил та засобів, згідно яких ОСОБА_9 29.12.13 з 08.00 до 20.00 перебував на Посту № 1 (136).
Ці докази суд першої інстанції також визнав належним та допустимими, оскільки вони підтверджують існування загальних обставин події, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також отримані та зібрані у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За приписами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точи зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Крім того, відповідно до ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що сукупність встановлених під час апеляційного розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті за епізодами службового підроблення рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54) і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
Цим самим спростовуються висновки суду про те, що докази, які містяться у матеріалах кримінального провадження, не доводять винуватості ОСОБА_9 у вчиненні підроблення офіційного документа, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах закону.
Колегія суддів вважає, що вищезазначені докази в їх сукупності об'єктивно вказують на факт вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за епізодами службового підроблення рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54).
Висновки суду першої інстанції про недопустимість, як доказів винуватості ОСОБА_9 , матеріалів справи про притягнення ОСОБА_13 , в яких міститься рапорт вх.53 від 01 січня 2014 року, складений ОСОБА_9 , з тих підстав, що тимчасовий доступ слідчим суддею був наданий лише з можливістю вилучення протоколу, не відповідають фактичним обставинам провадження.
Із дослідженого судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.04.2014 вбачається, що тимчасовий дозвіл слідчому надавався як до адміністративної справи №363/158/14-к відносно ОСОБА_13 , так з метою вилучення оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення АГ2 № 242887, складеного щодо ОСОБА_13 (Т.2 а.с.36-38).
Таким чином, на противагу висновкам суду, у слідчого було право на тимчасовий доступ до справи про адміністративне правопорушення №363/158/14-к відносно ОСОБА_13 , яка і була вилучена згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 18.04.2014 року (т.2 а.с.39).
Оцінивши усі надані стороною обвинувачення докази відповідно до положень ст.94 КПК України, суд вважає доведеним належними, допустимими та достатніми доказами висунуте обвинувачення ОСОБА_9 в тому, що він перебуваючи на посаді командира взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ МВС України в Київській області, вчинив службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих офіційних документів, за наступних обставин.
Так, 29.12.2013, командир взводу №3 роти ДПС із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_9 спільно із інспектором цього ж підрозділу ОСОБА_14 несли службу на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
В цей же день, в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху ОСОБА_9 , будучи представником влади, перебуваючи на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Сітроен-Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з чим не вживав передбачених законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, ОСОБА_9 , достовірно знаючи про відсутність такого факту, 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста 3, будучи службовою особою, діючи умисно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, рухалась колона автомобілів із символікою «Євромайдану». З метою припинення порушення ПДР в частині невиконання водіями вимог пункту 2.4 ПДР України останнім за допомогою жезлу та свистка було надано вимогу про зупинку водію автомобілю марки «Сітроен Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , однак водій зазначеного транспортного засобу не зупинився та продовжив рух в складі колони. Інформацію стосовно не зупинки даного автомобіля ним негайно було передано до чергової частини ГУ МВС України в Київській області.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, передав складений ним завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 09.01.2014 старший інспектор ДП ССЗ ДПС ОП при МВС України ОСОБА_16 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №242887 відносно власника вказаного транспортного засобу ОСОБА_13 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому протокол серії АГ2 №242887 відносно ОСОБА_13 направлено ОСОБА_16 до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 28.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП.
Після цього, 14.01.2014 інспектор ВДАІ Баришівського РВ ГУ МВС України ОСОБА_17 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №107956 відносно ОСОБА_18 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в якому зазначив згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорт, складений ОСОБА_9 .
В подальшому інспектором ВДАІ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області складений протокол серії АГ2 №107956 відносно ОСОБА_18 направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за результатами розгляду якого 01.04.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_18 за відсутності події адміністративного правопорушення.
Крім цього, 29.12.2013 ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії в ході несення служби по охороні громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху, перебуваючи під час патрулювання на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, не встановив факту порушень правил дорожнього руху водіями автомобілів «Форд Конект» д.н.з. НОМЕР_8 та «Рено» д.н.з. НОМЕР_9 у зв'язку з чим не вживав передбачених діючим законодавством заходів щодо зупинення вказаного транспортного засобу та відповідного повідомлення наступного за напрямком руху порушника маршруту патрулювання.
Разом з цим, достовірно знаючи про відсутність такого факту, ОСОБА_9 30.12.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у службовому кабінеті ВДАІ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Ернста, 3, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, склав завідомо неправдиві документи - рапорти на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що нібито 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 35 хв. при несенні служби на 20 км. Автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водії автомобілів «Форд Конект» д.н.з. НОМЕР_8 та «Рено» д.н.з. НОМЕР_9 не виконали його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушили п.2.4 Правил дорожнього руху України.
В подальшому ОСОБА_9 , являючись службовою особою, вказані завідомо неправдиві офіційні документи - рапорти, складені ним же, передав до відділу з адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в Київській області для подальшого відповідного реагування, усвідомлюючи при цьому правові наслідки - початок провадження в справі про адміністративне правопорушення та подальше притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв'язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ним.
Після цього, 06.01.2014 інспектор ДПС ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України ОСОБА_29 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2№141481 відносно ОСОБА_30 , а 11.01.2014 інспектор з дізнання ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_31 склав протокол серії АГ2№141409 відносно ОСОБА_32 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, в яких зазначили згідно ст.251 КУпАП як основний доказ вчинення зазначеного правопорушення - рапорти ОСОБА_9 .
В подальшому вищевказаними інспекторами ВДАІ складені протоколи серії АГ2 №141481 відносно ОСОБА_30 та серії АГ2№141409 відносно ОСОБА_32 направлено до Вишгородського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 27.02.2014 суддя зазначеного суду виніс постанову, якою провадження в справі щодо ОСОБА_30 про адміністративне правопорушення закрито за відсутності його діях події та складу порушення. Постановою цього ж суду від 26.02.2014 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_33 закрито у зв'язку з відсутністю у діях останньої складу правопорушення.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висунуте обвинувачення за іншими епізодами злочинної діяльності, окрім службового підроблення рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), є недоведеним. Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як вбачається із висунутого ОСОБА_9 обвинувачення, окрім службового підроблення рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), він також обвинувачується у службовому підробленні:
- рапортів на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водії автомобілів «Фольксваген-Каді» д.н.з. НОМЕР_4 та «Шевролет-Такума» д.н.з. НОМЕР_5 не виконали його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушили п.2.4 Правил дорожнього руху України;
- рапорта на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 45 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля «Хюндай Акцент» д.н.з. НОМЕР_6 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України;
- рапорта на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Хонда» д.н.з. НОМЕР_7 , не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України;
- рапорта на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 20 км. автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля «БМВ-318і» д.н.з. НОМЕР_10 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Проте, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, оскільки рапорти щодо зазначених вище осіб (ні оригінали, ні копії), у складенні яких обвинувачується ОСОБА_9 , суду для дослідження стороною обвинувачення надані не були, у суду немає правових підстав для винесення обвинувального вироку в цій частині.
Також ОСОБА_9 обвинувачується у складанні завідомо неправдивого документа - рапорту на ім'я начальника ВДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_15 про те, що 29.12.2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. при несенні служби на 21 км. автодороги Київ-Овруч у с.Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, водій автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_3 не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження і на що звернув увагу суд першої інстанції, копія даного рапорту належним чином не посвідчена та не завірена.
Із рапорту начальника відділу захисту прав громадян та інтересів держави при застосуванні законів про адміністративні правопорушення ОСОБА_44 вбачається, що копія даної справи була отримана в ході дослідчої перевірки щодо законності притягнення громадян до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з масовими акціями протесту в період з 21.11.2014 по 28.02.2014 (том 1, а.с. 164-165).
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що під час досудового розслідування слідчим суддею надавався тимчасовий доступ до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у якій може знаходитись даний рапорт.
Згідно зі ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що копія даного рапорту є неналежним доказом винуватості ОСОБА_9 у його підробленні.
З наведених підстав виправдувальний вирок суду в цій частині підлягає залишенню без змін.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання, колегія суддів, діючи у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та кількість епізодів злочинної діяльності, ставлення обвинуваченого до скоєного, а саме те, що він свою вину у вчиненому заперечує, дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.366 КК України, в редакції яка діяла на час вчинення злочину, у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки.
На час вчинення ОСОБА_9 інкримінованого злочину дане кримінальне правопорушення відповідно до положень ст.12 КК України відносилось до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
За змістом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 останній епізод службового підроблення вчинив 01 січня 2014 року, тобто з дня його вчинення минуло три роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, а тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного судом основного і додаткового покарання за ч.1 ст.366 КК України.
Згідно ст.124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта №5175/5176/14-32 від 14 травня 2014 року) у сумі 1722 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до положень ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого обвинувального вироку суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що виправдувальний вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 частині його виправдання за обвинуваченням у службовому підробленні рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), підлягає скасуванню з ухваленням обвинувального вироку.
З наведених підстав апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 та представника ОСОБА_11 в інтересах потерпілого ОСОБА_13 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_9 в частині його виправдання за обвинуваченням у службовому підробленні рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за обвинуваченням у службовому підробленні рапортів вх.79 від 01.01.2014 (т.1 а.с.185), вх.51 від 01.01.2014 р. (т.1, а.с.197), від 30.12.2013 (т.1 а.с.231) та вх.53 від 01.01.2014 (т.2 а.с.54), та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки.
На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного та додаткового покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Стягнути із ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1722 грн.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції .
Копію вироку вручити учасникам судовогопровадження в день його проголошення.
Судді:
_______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4