Єдиний унікальний номер 752/841/23
Апеляційне провадження № 33/824/3638/2023
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №378511, ОСОБА_1 20.12.2022 року о 16 год. 25 хв., в м. Києві, вул. Цілинна, 2-А, керував транспортним засобом «KIA CERATO» д.н.з НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у закладі КНП КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
13.11.2023 року апеляційним судом до УПП у м. Києві ДПП було направлено запит про направлення на адресу Київського апеляційного суду відео файлу з боді-камери працівника поліції належної якості.
28.11.2023 року до Київського апеляційного суду від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві на запит суду надійшов відео файл.
30.11.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
З матеріалів справи вбачається, щ судові засідання по даній справі було призначено на 28 вересня 2023 року, 09 листопада 2023 року та 30 листопада 2023 року.
На перше судове засідання стороною апелянта було подано клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання ні апелянта, ні його представника, на підтвердження чого, як зазначив апелянт, відповідні документи будуть надані пізніше. Апеляційний суд задовольнив вказане клопотання, однак жодних документів на підтвердження поважності причин неявки апелянта та його представника у судове засідання так надано й не було.
В наступне судове засідання, призначене на 09.11.2023 року, апелянт та його представник знову не з'явились, у зв'язку з чим апеляційний суд відклав слухання справи на 30.11.2023 року.
29.11.2023 року о 22 год. 21 хв. на електронну адресу суду надійшло клопотання представника апелянта про слухання справи в режимі відеоконференції. Зважаючи на час подання такого клопотання, який явно унеможливлює ухвалення постанови про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, а також враховуючи неодноразові попередні неявки апелянта та його захисника в судові засідання, як і неподання відповідних доказів на підтвердження поважності такої неявки, апеляційний суд вважає подане клопотання зловживанням стороною своїми процесуальними правами, у зв'язку з чим клопотання не підлягає до задоволення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Заперечуючи проти належності оскаржуваної постанови, апелянт насамперед зазначав про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно, оскільки висновок про перебування особи в стані наркотичного сп'яніння було заповнено 23.12.2022 року, в той час як вищевказаний протокол складено 20.12.2023 року.
Вищевказані доводи апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом.
В матеріалах справи міститься акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.12.2023 року (а.с. 35).
У пункті 20 вищевказаного акту міститься висновок, що стан сп'яніння викликаний вживанням наркотичних речовин. Для підтвердження вищевказаного висновку у ОСОБА_1 було відібрано біологічний матеріал (сечу). Лише після підтвердження висновку лікаря за допомогою лабораторних досліджень було підтверджено перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. В той же час вказана обставина не змінює того, що висновок лікаря про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння був зроблений 20.12.2023 року.
Не може погодитись апеляційний суд і з посиланням апелянта на неналежність результатів лабораторного дослідження. Відповідно до встановлених результатів, за результатами аналізу біологічного середовища, відібраного у ОСОБА_1 , в організмі останнього виявлено наявність канабіоїдів, що і було зазначено у відповідному документі. При цьому твердження апелянта, що такі результати мають містити кількісний показник виявлених наркотичних речовин не відповідають вимогам закону. Окремо суд звертає при цьому увагу на те, що чинним законодавством України не передбачена мінімальна кількість вмісту наркотичних речовин в організмі водія для підстав вважати наявним склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окремо апелянт зазначав про неможливість відкриття наявного у матеріалах справи відеозапису з боді-камери працівника поліції. З метою перевірки заявлених апелянтом обставин та забезпечення усунення технічних перешкод в можливості дослідження тих доказів, які вже є в матеріалах справи, апеляційним судом було отримано від відповідного органу Національної поліції інший примірник такого відеозапису. З вищевказаного відеозапису не вбачається заявлених апелянтом порушень процедури огляду водія.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба