Справа № 640/6986/19-ц
Провадження №22-ц/824/1451/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Загарук Н.Н.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року та апеляційною скаргою Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа за апеляційними скаргами Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року та апеляційною скаргою Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року.
У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного військово-медичного клінічного центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України про визнання протиправних дій, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ № 196 від 19.12.2018 року начальника Головного військово-медичного управління - начальника Медичної служби Збройних Сил України Хоменка І.П. в частині звільнення ОСОБА_1 начальника Центральної діагностичної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України - лікаря патологоанатома. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Центральної діагностичної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України - лікаря патологоанатома. Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 19.12.2018 року по 3.10.2022 року у розмірі 351 970 грн. 40 коп. Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на користь держави судовий збір в розмірі 3 519 грн. 70 коп.
18 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва постановлено додаткове рішення, відповідно до якого заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 928 грн. 98 коп. У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційні скарги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києві від 18 січня 2023 року без змін.
10 листопада 2023 року позивач звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначив, що ним отримано професійну правничу допомогу у справі на загальну суму 10 000, 00 грн., зокрема згідно Додаткового договору № 3-2 від 23.03.2023 року до договору про надання правової допомоги від 02.032021 року; Додаткового договору №3-3 від 24.03.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 02.03.2021 року; Акту виконаних робіт від 10.11.2023 року до Додаткового договору №3-3 від 24.03.2023 року; опису робіт від 09.11.2023 року за Додатковим договором №3-2 від 23.03.2023року; Опису робіт від 09.11.2023 року за Додатковим договором №3-2 від 23.03.2023 року. Вказані документи ОСОБА_1 долучає на підтвердження зазначених витрат. Стверджує, що розмір судових витрат з професійної правничої допомоги є співмірним, розумним, обґрунтованим зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання професійної правничої допомоги, а також значення справи для позивача.
На підставі наведеного, просив ухвалити додаткове рішення, яким покласти судові витрати ОСОБА_1 з професійної правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн. на:
- Міністерство оборони України витрати з професійної правничої допомоги у розмірі 5000, 00 грн.
- Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» витрати з професійної правничої допомоги у розмірі 5 000, 00 грн
28 листопада 2023 року на адресу суду від Міністерства оборони України надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
В судове засідання 30.11.2023 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вищевказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано відзиви на кожну з апеляційних скарг. При цьому у вказаних відзивах позивачем не було належним чином заявлено попереднього розрахунку судових витрат, які він має намір понести в рамках даної справи. Хоча в кожному з відзивів апелянт і зазначає про те, що очікує понести судові витрати у розмірі 7000, 00 грн., однак такі витрати анонсуються ним в рамках справи №758/6113 /19 в Харківському апеляційному суді. За таких умов, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було належним анонсовано витрати на правову допомогу, які він має понести у ході розгляду справи Київським апеляційним судом за апеляційними скаргами Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства оборони України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року в рамках справи № 640/6986/19.
В свою чергу це призвело до відсутності підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з наведених підстав.
Керуючись ст. 7, 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько