Єдиний унікальний номер 758/8671/23
Апеляційне провадження № 33/824/4677/2023
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №501711, 10.07.2023 року о 14:30 год. за адресою: вул. Замковецька, 92, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Reno Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (відсутність реакції зіниці очей на світло, виражене тремтіння рук, жвавість). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Свою незгоду з оскаржуваною постановою апелянт обґрунтовував наступним:
- неналежністю наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції, оскільки такий запис не містить фіксування проведення тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції;
- неналежністю протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такий протокол було складено без присутності свідків (понятих);
- незгоду працівників поліції з твердженнями ОСОБА_1 про самостійне проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд не погоджується із вищевказаними твердженнями апелянта та зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості самостійного проходження огляду на стан сп'яніння. Зокрема, ч. 3 ст.. 266 КУпАП встановлено, що проведення медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я можливе лише в спеціально визначених закладах, при цьому, огляд в закладі охорони здоров'я та складення висновку про проходження такого огляду проводиться виключно в присутності поліції, що прямо передбачено вказаною нормою. Хибність позиції апелянта, щодо можливості проходження огляду на стан сп'яніння самостійно була роз'яснена ОСОБА_1 працівниками поліції на місці зупинки та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому апеляційний суд зазначає, що в даному випадку суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає не у встановленні факту керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а у відмові від проходження такого огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР України, і за що ст. 130 КУпАП окремо передбачена відповідальність. Зазначене також було роз'яснено ОСОБА_1 працівниками поліції. За таких умов представлені ОСОБА_1 до суду докази, стосовно проходження останнім огляду на стан сп'яніння, а саме результати досліджень лабораторії «Нова Діагностика» жодним чином не спростовують наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у порушені п. 2.5 ПДР, що і було зроблено судом першої інстанції.
Щодо тверджень апелянта про неналеждності протоколу про адміністративне, оскільки він був складений без присутності свідків (понятих), апеляційний суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Вищевказане стосується і складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння чи складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, прийняту відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба