КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 33/824/5080/2023 Головуючий в 1-й інстанції: Жмудь В. О.
№ 759/15741/23
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника Харчука О. П. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
02 жовтня 2023 року постановою судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, 07.08.2023, о 02 год. 03 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по Кільцевій дорозі (вул. Соборна, 2) в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Харчук О. П. просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі, розгляд проведено неповно.
Апелянт вважає, що поліцейськими допущено ряд порушень під час проведення процедури доставки його підзахисного до медичного закладу та оформлення матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На дії поліцейських було подано скаргу у встановленому порядку.
На думку захисника, ОСОБА_1 не порушував вимог п. 2.5 ПДР України, так як не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановлено порядку. Такий порядок встановлений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 № 1452/735.
Сторона захисту звертала увагу суду першої інстанції, що поліцейські, в порушення вказаних вище нормативно-правових актів, не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд для встановлення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки.
В подальшому, після доставки ОСОБА_1 до медичного закладу, лікарем-наркологом було надано Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та проведення операції та знеболення» за формою № 003-6/0, затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110. Однак вказаним наказом не передбачено заповнення такої форми у разі проведення огляду на водія на стан наркотичного сп'яніння. Тому захисник звертав увагу суду, що вимога до ОСОБА_1 про заповнення вказаної форми була безпідставною, так як нічим не передбачена. Більш того, ОСОБА_1 не відмовлявся від підписання цієї Інформованої згоди, однак лише бажав проконсультуватись з цього приводу зі своїм адвокатом. Проте такі дії, на думку захисника, безпідставно були розцінені і лікарем, і поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, сторона захисту вважає надуманими ознаки наркотичного сп'яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 поліцейськими. З даних відеозапису з бодікамери поліцейських та пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він протягом усього часу спілкування поводив себе спокійно, координація мови та рухів порушена не була, пальців рук не тремтіли, а забарвлення шкірних покривів цілком природні. З цих підстав сторона захисту вважає, що у поліцейських не було законних підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому подальше складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення також є незаконним.
Крім того, захисник звертає увагу і на порушення поліцейськими права ОСОБА_1 на захист. Про таке порушення видно як з даних відеозапису, так і з пояснень ОСОБА_1 , які він надав у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, захисник вважає, що суд, розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перебрав на себе обов'язки щодо підтримання обвинувачення, чим порушив п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Харчука О. П., заслухавши його пояснення та пояснення ОСОБА_1 з проханням задовольнити подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі допустимими доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з бодікамери поліцейського.
За правилами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2023 вбачається, що цього ж дня, 07.08.2023, о 02 год. 03 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по Кільцевій дорозі (вул. Соборна, 2) в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння повік, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даними відеозапису підтверджується вказані в протоколі обставини, а саме те, що останнього було зупинено поліцейськими через порушення комендантської години. Під час спілкування з ОСОБА_1 у поліцейських виникли підозри щодо перебування його у стані наркотичного сп'яніння та запропоновано проїхати до медичного закладу, на що останній погодився.
У медичному закладі лікарем роз'яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та повідомлено про необхідність підписання Інформованої добровільної згоди пацієнта. Однак ОСОБА_1 повідомив, що хоче запросити захисника, без участі якого не буде підписувати вказану згоду. ОСОБА_1 декілька разів лікарем повідомлено про необхідність підпису вказаної згоди, яка є частиною проведення огляду. Однак останній її підписувати відмовився, а тому огляд не відбувся.
На думку суду, поведінка ОСОБА_1 обґрунтовано розцінена поліцейськими, як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що його підзахисний хвилювався за своє здоров'я та можливі маніпуляції, які з ним могли б проводити, підписавши він згоду, суперечать змісту вказаного документу. З даних відеозапису також не вбачається порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки йому не було заборонено спілкуватись із захисником. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що захисник до медичного центру не приїхав, оскільки в цьому не було потреби.
Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника Харчука О. П. є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю. Постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Харчука О. П. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук