ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 грудня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/17962/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить:
визнати, що підстава відповідача для відмови у преференційному митному оформленні товару позивача є необґрунтована, а прийняте ним рішення про відмову у митному оформленні (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2023/000090) як протиправне та скасувати його.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, у тому числі, зазначаються:
поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2);
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме в позовній заяві не зазначено: поштовий індекс позивача; номери засобів зв'язку позивача; адреса електронної пошти позивача; інформація про наявність або відсутність електронного кабінету, зокрема, представника позивача - адвоката Костюченка Павла Юрійовича та відповідача.
В порушення частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві позивач посилається на докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: договір комісії; зовнішньоекономічний контракт від 14.02.2020; свідоцтво про реєстрацію автомобіля; договір купівлі-продажу; декларацію походження; акт огляду транспортного засобу та інші документи, при цьому вказані докази не додає до позовної заяви.
Відповідно до вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вимог вказаної норми, позивачем не надано усі копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2023 за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
На підтвердження факту сплати судового збору позивачем надано суду квитанцію ПриватБанку від 03.08.2023 код: 9313-6643-6253-6774 на суму 1073,60 грн.
При цьому, згідно довідки відділу документального забезпечення (канцелярія) від 11.12.2023 № 01-15/58/23 судовий збір за подання позову по справі № 620/13154/23, згідно з платіжною квитанцією, код квитанції: 9313-6643-6253-6774, від 03.08.2023, був внесений до Реєстру підтверджень оплати Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду держаного бюджету України.
Таким чином, судовий збір за подання позову по справі № 620/17962/23 не був внесений до Реєстру підтверджень оплати Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, тобто вказана квитанція про сплату судового збору не може бути зарахована у даній справі, як наслідок судовий збір позивачем не сплачено.
Також суд свертає увагу позивача, що останнім в порушення вимог частин 2, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України додано до позовної заяви документи, що не засвідчені належним чином.
Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати. Таким чином учасник справи підтверджує своїм підписом відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до статті10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно з частиною 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 15 КАС України).
За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад MUUGILEPING (декларації-інвойс), що складений іноземною мовою.
З огляду на вказане, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданого до позовної заяви документу, що викладений іноземною мовою.
Суд звертає увагу позивача, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України від 20.11.2012 року № 5492-VІ “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі-Закон № 5492-VІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 частини 7 статті 21 Закону № 5492-VІ встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 року № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того в матеріалах доданих до позовної заяви відсутня копія ідентифікаційного коду позивача.
Таким чином, при отриманні позовної заяви судом з'ясовано, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 7 днів з дня вручення ухвали.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви з зазначенням:
поштового індексу позивача; номерів засобів зв'язку позивача; адреси електронної пошти позивача; інформації про наявність або відсутність електронного кабінету, зокрема, представника позивача - адвоката Костюченка Павла Юрійовича та відповідача.
Також надати:
засвідчені належним чином копії письмових доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: договір комісії; зовнішньоекономічний контракт від 14.02.2020; свідоцтво про реєстрацію автомобіля; договір купівлі-продажу; декларацію походження; акт огляду транспортного засобу та інші документи;
засвідчені належним чином копії усіх доданих до позовної заяви документів для відповідача;
документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір»;
копії паспорту та ідентифікаційного коду позивача, завірені належним чином, нотаріально засвідчений переклад MUUGILEPING (декларації-інвойс).
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО