Справа № 420/6762/23
УХВАЛА
12 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:
визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що виразились у не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2022 року основного розміру пенсії позивача;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12,1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2022 року основного розміру пенсії позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року, яке набрало законної сили 18.08.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року по справі №420/6762/23, згідно ст. 382 КАС України.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду є невиконаним, оскільки позивачу відмовлено у видачі довідки за результатом повторного розгляду заяви.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Так, судом при розгляді даної справи встановлено, що відповідачем не розглянуто заяву позивача від 15.02.2023 року про складання та направлення до Головного управління ПФУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення, а тому враховуючи положення ч.2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту в даному випадку є:
визнання протиправною бездіяльності Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.02.2023 року;
зобов'язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Також, судом встановлено, що позивач має право на отримання довідки про розмір його грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2022 року основного розміру пенсії позивача.
Так, з листа Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.08.2023 №943/14556 вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року по справі №420/6762/23 Головним управління розглянуто заяву ОСОБА_1 , яким відмовлено у видачі довідки про розмір грошового забезпечення.
Отже, відповідачем прийнято відповідне рішення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року, з яким відповідно до змісту поданої заяви, позивач не погоджується.
Таким чином позивачем обрано не вірний спосіб захисту.
Крім того, згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував виконавчий лист та, відповідно, не звертався до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/6762/23 у спосіб обраний позивачем.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/6762/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.
Суддя П.П.Марин