КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/6542/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника адвоката Гуцул Марини Сергіївни звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 від 22 серпня 2022 року № 229/ДСК «Про результати проведення службового розслідування за фактом залишення бойових позицій та відмови діяти зброєю військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 » в частині накладення на водія 2-го стрілецького відділення, 3-го стрілецького взводу, 3-ої стрілецької роти, солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести службове розслідування отримання бойової травми ОСОБА_1 , за рапортом ОСОБА_1 від 27.10.2022 року з урахуванням фактичних обставин отримання травми ОСОБА_1 26.05.2022 року близько 7-00 год. в смт. Борівське Луганської області, а саме медичних документів та пояснень свідків бойового медика ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати водію 2-го стрілецького відділення, 3-го стрілецького взводу, 3-ої стрілецької роти, солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про обставини отримання бойової травми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 7-00 год. в смт. Борівське Луганської області під час виконання останнім військового обов'язку за результатами проведення службового розслідування за рапортом ОСОБА_1 від 27.10.2022 року з урахуванням фактичних обставин отримання травми ОСОБА_1 26.05.2022 року близько 7-00 год. в смт. Борівське Луганської області, а саме медичних документів та пояснень свідків бойового медика ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.65).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України призваним на військову службу під час загальної мобілізації з 25.02.2022 відповідно до наказу командування відповідача від 25.02.2022 №23 та до цього часу перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 .
Зазначає, що 22.08.2022 року наказом командира відповідач № 229/ДСК ОСОБА_1 водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти за порушення вимог ст.ст. 127, 128 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.199 року № 548-XIV, невиконання вимог бойового розпорядження командира батальйону, що виявилось у самовільному залишенні бойових позицій, оголошене дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «г» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.199 року за № 551-XIV - «Попередження про неповну службову відповідність».
Не погоджуючись із застосування дисциплінарного стягнення позивач вказує, що при притягненні його до дисциплінарної відповідальності не було враховано обставини, що стали підставою для проведення службового розслідування, які викладені у позовній заяві.
Крім того, позивач вказує, що 27.10.2022 звертався до командування відповідача із рапортом щодо проведення додаткового службового розслідування з метою врахування всіх обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, але дій, які б свідчили реагування на рапорт відповідачем не вчинено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Судом, після відкриття провадження у справі, неодноразово - 14.08.2023, 29.09.2023, 13.10.2023, направлялась на адресу відповідача кореспонденція, яка з причин незалежних від суду не була вручена, і лише 22.11.2023 кореспонденція була доставлена відповідачеві, але, у строк визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем відзив на позов та документи, які витребовувались судом не надано.
Зважаючи на неподання відповідачем відповіді на позов та відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, суд кваліфікує вказані дії, як визнання позову.
Зважаючи на викладені обставини та керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглянув справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до довідки відповідача від 13.06.2023 №1524, позивач з 25.02.2022 по дату видачі довідки перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 (а.с.35).
Згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 22.08.2022 №229/ДСК «Про результати проведення службового розслідування за фактом залишення бойових позицій та відмови діяти зброєю військовослужбовцями в/ч НОМЕР_2 », до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність» (а.с.37,38).
Відповідно до пояснень позивача наданих командуванню в/ч НОМЕР_2 , позивач з результатами службового розслідування не погодився (а.с.46,47).
27.10.2022 позивачем, командуванню в/ч НОМЕР_2 , подано рапорт щодо проведення додаткового розслідування з метою врахування всіх обставин, які стали підставою для його проведення (а.с.48).
Як станом на дату звернення до суду так і станом на дату ухвалення рішення по справі, доказів реагування на рапорт позивача від 27.10.2022 відповідачем не надано.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, згідно пункту 4 якого встановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Законом України від 24.03.199 року за № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, яким визначено сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
З матеріалів справи вбачається, що до позивача, відповідно до п. ґ) ст. 48 розділу «Дисциплінарні стягнення, що накладаються на військовослужбовців» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ вказаного Порядку за рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
В даному випадку, не погоджуючись із застосуванням дисциплінарного стягнення, 27.10.2022 позивачем, командуванню в/ч НОМЕР_2 , подано рапорт щодо проведення додаткового розслідування з метою врахування всіх обставин, які стали підставою для його проведення (а.с.48).
Рапорт відповідачем не розглянуто, а тому вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу від 22.08.2022 №229/ДСК «Про результати проведення службового розслідування за фактом залишення бойових позицій та відмови діяти зброєю військовослужбовцями в/ч НОМЕР_2 » є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі - Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу.
З огляду на викладене, суд констатує, що прийняття рішення (наказ) про доцільність проведення додаткового службового розслідування, відноситься до компетенції командира військової частини в якій проходить службу позивач.
Натомість доказів прийняття рішення за рапортом позивача від 27.10.2022 матеріали справи не містять, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Разом з тим, щодо вимог про зобов'язання відповідача провести службове розслідування та видати довідку про обставини отримання бойової травми, суд зауважує, що не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Тому у випадку зобов'язання відповідача провести службове розслідування та видати довідку про обставини отримання бойової травми, суд порушить принцип розподілу влади та втрутиться у виключну компетенцію уповноваженого на прийняття такого рішення органу.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт позивача від 27.10.2022 щодо проведення додаткового службового розслідування та за результатами його розгляду прийняти відповідне рішення.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту Бурлаки В.О. від 27.10.2022 про проведення додаткового службового розслідування щодо отримання бойової травми ОСОБА_1 , з урахуванням фактичних обставин отримання травми ОСОБА_1 26.05.2022 року близько 7-00 год. в смт. Борівське Луганської області, а саме медичних документів та пояснень свідків бойового медика ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 27.10.2022 про проведення додаткового службового розслідування щодо отримання бойової травми ОСОБА_1 , з урахуванням фактичних обставин отримання травми ОСОБА_1 26.05.2022 року близько 7-00 год. в смт. Борівське Луганської області, а саме медичних документів та пояснень свідків бойового медика ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК