КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9530/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, 8 поверх, ЄДРПОУ 26241445)
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для Працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні.
Ухвалою судді від 21 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшла від позивача заява про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовом, яка обґрунтована тим, що право позивача на здійснення перерахунку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в контексті вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може бути обмежено будь-яким строком.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суддя зауважує, що від зазначеної довідки залежить щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке є щомісячним періодичним платежем, а про його отримання, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, позивач повинен був дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, з дня отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй довічного грошового утримання судді у відставці звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К/9901/15971/20).
Крім того суд зазначає, що у вказаній постанові Верховного суду відступлено від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання грошової виплати за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання відповіді з ТУ ДСА України в Кіровоградській області у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суддя звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для відповідного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі та належних виплат щомісячного довічного грошового утримання судді.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача від 02.11.2023 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. До того ж, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
Законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спорів такої категорії, тож звернення позивача до відповідача із заявою у січні 2023 року не дає підстав для застосування правил обчислення строку звернення до суду, наведених у частині 4 статті 122 КАС України.
Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористалася своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернулася до суду лише 14.11.2023 (штамп пошти), направивши позов поштою, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлена права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА