ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
13 грудня 2023 року Справа № 280/10284/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовною заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)
третя особа: Комунальне підприємство «Градопроект» (вул. вулиця Зелінського, буд.3, м.Запоріжжя, 69000)
про визнання протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
08.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач 1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач 2), фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач 3) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа: Комунальне підприємство «Градопроект» (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 9 листопада 2023 року №643 «Про впорядкування дій з демонтажу інформаційних стендів, дошок, вивісок, вивісок, зовнішньої реклами, інформація на яких здійснюється російською мовою» та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 листопада 2023 року №729 «Про дотримання чинного законодавства в сфері застосування державної мови на інформаційних стендах, дошках, вивісках, об'єктах зовнішньої реклами та запобігання його порушенням» такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а саме: Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим законним та підзаконним діючим нормативним актам України та суперечать рішенням, що раніш ухвалені та не скасовані Запорізькою міською радою та підлягають скасуванню у повному обсязі.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 КАС України, з огляду на таке.
За приписами частин першої, п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. п. 4, 10 ч. 5 цієї ж норми, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу викладених норм слідує, що підставою для звернення до суду з позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням (нормативно-правовим актом). У свою чергу, законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивачем.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що: «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В силу вимог частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення нормативно-правовим актом прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує лише на те, що оскаржувані рішення відповідача є такими, що суперечать Конституції України та іншим нормативним актам, а отже підлягають скасуванню.
При цьому позивачами не зазначено чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду.
Оскаржуючи нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, позивач не окреслив відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт, чим допустив недотримання вимог п. п. 4, 10 ч. 5 ст. 160 КАС України.
З урахуванням наведеного, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність з процесуальним законодавством та зазначити в чому полягає наявність відповідного порушення нормативно-правовим актом його прав, свобод або інтересів на момент звернення до суду, обґрунтувати, які саме індивідуально виражені права чи інтереси позивача, вказаний нормативно-правовий акт порушує та зазначити, яким чином відбувається вплив суспільних правовідносин, що є предметом регулювання даним нормативно-правовим актом на права свободи або інтереси позивача та його роль і місце у цих відносинах.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Тому, на підтвердження обставин, позивачу необхідно надати докази, які підтверджують дійсність факту перебування у відносинах, які регулюються оскаржуваним нормативно-правовим актом.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначив третьою особою Комунальне підприємство «Градопроект», не зазначивши на чиїй стороні така особа залучається та яких прав або обов'язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.
Частиною п'ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч.4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Враховуючи вищезазначене, на виконання вимог ч.5 ст.161 КАС України, позивачу слід запропонувати подати суду відповідну заяву про залучення третьої особи у порядку ч.2 ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов'язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105), третя особа: Комунальне підприємство «Градопроект» (вул. вулиця Зелінського, буд.3, м.Запоріжжя, 69000) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії для відповідача та третьої особи; доказів, які підтверджують дійсність факту перебування позивача у відносинах, які регулюються оскаржуваним нормативно-правовим актом; заяви про залучення третьої особи у порядку ч.2 ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов'язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева