ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
12 грудня 2023 року Справа № 280/10233/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 ,
до Військової частини НОМЕР_2 ,
про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 2), в якому просить суд:
-визнати неправомірним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2023 №126 в частині визнання ОСОБА_2 таким що самовільно залишив частину;
-скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2023 №154 в частині визнання ОСОБА_2 таким що самовільно залишив частину»;
-скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2023 №80-РС в частині зняття ОСОБА_2 з усіх видів грошового забезпечення, посад та переведено у розпорядження військової частини НОМЕР_2 з утриманням в списках особового складу військової частини НОМЕР_1 як такого що самовільно залишив частину;
-зобов'язати Відповідача внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2023 №126 якими виключити ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю під час проходження військової служби, з урахуванням рішення суду.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановила, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Ухвалою судді від 11.12.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачу необхідно надати до суду спірний наказ командира військової частини НОМЕР_2 №80-РС.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої та шостої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби.
З огляду на викладене, строк на звернення позивача з даним позовом до суду становить один місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Позивач, згідно його позовної заяви оскаржує накази відповідачів: від 05.05.2023 №126; 14.08.2023 №154 та від 11.08.2023 №80-РС, проте суддя звергає увагу, що згідно матеріалів службового розслідування наказ №154 та №80-РС прийнято у 2022 році, а не 2023.
Позовну заяву подано до суду 07.12.2023, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Позивачка у позові зазначає, що позивачці начебто стало відомо про порушення своїх прав з моменту отримання матеріалів службового розслідування, а саме з 04.12.2023. Однак, на думку суду, оскільки позивачка у позові зазначає, що визначення в наказі від 05.05.2023 №126 причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 із самовільним залишенням частини є безпіставним, а тому протиправним та таким, що позбавляє позивачку права на отримання виплат одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , то саме з моменту ознайомлення з наказом №126 від 05.05.2023 позивачка повинна була дізнатись про порушення відповідного свого права. Натомість позивачка у позові не зазначає та не надає доказів того, коли їй стало відомо про смерть чоловіка ОСОБА_2 та про зазначення у наказі №126 від 05.05.2023 того, що смерть сталася під час перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з самовільним залишенням військової частини НОМЕР_2 . Також позивачка не зазначає та не надає доказів в обгрунтування того, що вона зверталась до належних органів з приводу реалізації її права на отримання виплат одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка та дати отримання відмови у таких виплатах, що свідчило б про існування порушення її відповідного права.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин з урахування викладеного в ухвалі суду.
Відповідно до п. 4-5 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позовна заява містить обґрунтування лише щодо спірних наказу № 126 та № 154, проте жодних обґрунтувань щодо спірного наказу № 80-РС.
Суддя зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, предмет судового розгляду, який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.
Так суддя, ще раз звертає увагу представника позивача, що спірні накази №154 та №80-РС прийнято у 2022 році, а не 2023, як зазначено представником позивача.
Також у позовній заяві не зазначено обставин, якими позивачка обгрунтовує п. 6 позовних вимог - а саме, не зазначено на підставі яких обставин та нормативно-правових актів у відповідача наявний обов'язок внести зміни до наказу №126 від 05.05.2023 та зазначити про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 саме у зв'язку зі смертю під час проходження військової служби, які обставини свідчать про те, що смерть настала саме під час проходження військової служби.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями122,123,160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:
-оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та доказами поважності причин його пропуску з урахуванням наведеного в ухвалі суду;
- уточненої позовної заяви у якій конкретизувати позовні вимоги, зазначивши правильно дати оскаржуваних наказів, та викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (щодо кожного зі спірного наказу та кожної позовної вимоги);
- засвідчених належним чином копій письмових доказів (наказ №80-РС від 11.08.2022) (екз. для суду та всіх учасників справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова