ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року Справа № 280/9910/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Запорізька митниця, про визнання дій протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №73094819, прийняту 27 жовтня 2023 року, державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Аксьоновою А.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізька митниця заборгованості (витрат митного органу на зберігання товарів) в розмірі 3686,25 грн.;
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №73094948, прийняту 27.10.2023 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Аксьоновою А.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізька митниця заборгованості (штрафу) в розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також залучено до участі у справі третю особу - Запорізьку митницю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Аксьоновою А.Г. протиправно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження. Так, позивач зазначає, що строк пред'явлення до виконання виконавчих документів сплив 02.12.2022, що свідчить про те, що виконавчі документи пред'явлені до виконання із пропуском встановленого строку. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох днів з дня його пред'явлення, у разі пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчі документи мали бути повернуті відповідачем без виконання, оскільки пропущено їх строк пред'явлення до виконання. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечили з однакових підстав. В обґрунтування заперечень зазначено, що статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій про трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Разом з тим, згідно із Законом №2129-ІХ від 15.03.2022 внесено зміно до Закону України «Про виконавче провадження», а саме Розділ ХІІІ доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану». З урахуванням викладеного, відповідач та третя особа просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 29.07.2022 по справі №334/10265/21 справу про порушення митних правил, передбачених статтею 476 МК України, щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю події та складу правопорушення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.09.2022 по справі №334/10265/21 задоволено апеляційну скаргу Запорізької митниці, скасовано постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 29 липня 2022 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , а також постановлено:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з конфіскацією на користь держави товарів, що переміщувалися з порушенням прав інтелектуальної власності;
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.;
стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької митниці витрати, пов'язані із зберіганням вилученого майна за час розгляду провадження в сумі 3686,25 грн.
Постанова Запорізького апеляційного суду від 02.09.2022 по справі №334/10265/21 набрала законної сили 02.09.2022.
27.10.2023 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Аксьоновою А.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73094948 стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької митниці заборгованості в розмірі 17000,00 грн., відповідно до постанови суду по справі №334/10265/21.
Також, 27.10.2023 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Аксьоновою А.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73094819 стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької митниці заборгованості в розмірі 3686,25 грн., відповідно до постанови суду по справі №334/10265/21.
Позивач, не погодившись з правомірністю дій відповідача щодо відкриття виконавчих проваджень, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує на те, що державний виконавець не мав права приймати виконавчий документ до виконання, оскільки такий документ не відповідав вимогам до виконавчого документа, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ був пред'явлений до виконання із пропуском строку встановленого Законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пунктів 6 та 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
При цьому, частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Постанова Запорізького апеляційного суду від 02.09.2022 по справі №334/10265/21 набрала законної сили 02.09.2022, а відповідно строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив 03.12.2022.
Пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для повернення його стягувачу без прийняття до виконання.
Разом з тим, суд зазначає, що 26.03.2022 набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»».
Так, зазначеним Законом Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 такого змісту: «…Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану…».
Отже, станом на дату набрання законної сили постановою Запорізького апеляційного суду від 02.09.2022 по справі №334/10265/21, Законом України «Про виконавче провадження» було передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
В свою чергу, є загальновідомим та не потребує доказуванню, що воєнний стан запроваджений на всій території України з 24.02.2022 і на момент виникнення спірних правовідносин воєнний стан не припинений та не скасований.
За таких обставин, з урахуванням положень пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було підстав для повернення стягувачу виконавчого документа, у зв'язку із пропуском строку пред'явлення його до виконання.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69104, м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.16, код ЄДРПОУ 35037364), третя особа - Запорізька митниця (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647), про визнання дій протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова