ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/6843/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.05.2023 №586 «Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни» відносно ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної премії та додаткової винагороди за травень місяць 2023 року та виплатити йому щомісячну премію та додаткову винагороду за травень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходить військову службу, перебуваючи у складі військової частини НОМЕР_2 , у районах ведення бойових дій та отримує окрім щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення і одноразові додаткові виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у розмірі 100000 грн. Однак за травень позивач не отримав премію та додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у зв'язку з накладенням на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за перебування в стані алкогольного сп'яніння у розташуванні підрозділу в умовах особливого періоду. Позивач вказує, що наказ №586 від 23.05.2023 «Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни» є безпідставним, так як винесений без проведення службового розслідування та без підтвердження факту алкогольного сп'яніння належними медичними документами. Відтак дії відповідача щодо винесення наказу №586 від 23.05.2023 і невиплати позивачу щомісячної премії та додаткової винагороди за травень 2023 року вважає протиправними та такими, що порушують його права, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
25 серпня 2023 року відповідач подав відзив по справі, у якому проти задоволення позову заперечує у повному обсязі. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 «Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни» від 23.05.2023 № 586 за фактом виявлення 22.05.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у розташуванні підрозділу в умовах особливого періоду, що підтверджується відповідним тестом «Алконт-М» від 22 травня 2023 року №00255 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22 травня 2023 року№1869 та в присутності двох свідків, молодшому сержанту ОСОБА_1 за порушення статей 11, 13, 128 та 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану. Вказує, що проведення службового розслідування є необов'язковим та призначається лише у виняткових випадках, коли є необхідність в уточненні причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини військовослужбовця. Також зазначає, що за приписами пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення. Пунктом 14 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника). З огляду на вказане, при позбавленні позивача премії та додаткової винагороди за травень 2023 року відповідач діяв правомірно.
29 серпня 2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого звертає увагу суду на те, що без проведення службового розслідування неможливо встановити усі обставини, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини та порушення військовослужбовцем військової дисципліни. Також вказує, що будь-які акти медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння щодо позивача не складалися, з огляду на що просить задовольнити позов повністю.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.04.2022 № 39 ОСОБА_1 призначено командиром 2 автомобільного відділення 2 автомобільного взводу роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.02.2023 № 44 ОСОБА_1 призначено кулеметником відділення вогневого ураження 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_2 .
22.05.2023 заступником командира штурмової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 складено рапорт, у якому зазначено, що 22.05.2023 орієнтовно о 19 год 30 хв військовослужбовець штурмової роти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 був виявлений в н.п. Новодмитрівка Донецької області в стані алкогольного сп'яніння та для встановлення факту вживання та стану алкогольного сп'яніння молодший сержант ОСОБА_1 був направлений до відділення Військової служби правопорядку м. Костянтинівка.
22.05.2023 старшим офіцером відділення ВСП Донецького зонального відділу ВСП - військової комендатури м. Бахмут майором ОСОБА_3 у присутності свідків було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою аналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» № 00255, результат огляду на стан сп'яніння: позитивний - 1,26 % (проміле), про що також було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 22.05.2023 № 1869.
Поряд з цим, 22.05.2023 старшим офіцером відділення ВСП Донецького зонального відділу ВСП - військової комендатури м. Бахмут майором ОСОБА_3 складено протокол серії ДНК/Б-2 № 511 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП про те, що 22.05.2023 близько 19 год. 00 хв. військовослужбовець військової служби за мобілізацією молодший сержант ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, в районі тимчасового розташування підрозділу військової частини та в такому стані був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_2 чим вчинив діяння, за яке передбачене відповідальність за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 «Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни» від 23.05.2023 № 586 за фактом перебування 22.05.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння у розташуванні підрозділу в умовах особливого періоду та з метою наведення статутного порядку та недопущення в подальшому подібних випадків, кулеметнику відділення вогневого ураження 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за порушення статей 11, 13 та 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.06.2023 у справі № 233/2731/23, залишеної без змін постановою Дніпровського апеляційного суду, молодшого сержанта ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважаючи, наказ про накладення дисциплінарного стягнення протиправним, та що відповідачем неправомірно позбавлено додаткової винагороди та щомісячної премії, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Тотожнє положення вткладено і в п.1. ч.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правовою основою зазначеного обов'язку є Конституція України, Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про збройні сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п.21 ч.1. ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно з Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Даний Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Як встановлено попередньо, наказом командира військової частини НОМЕР_2 «Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни» від 23.05.2023 № 586 за фактом перебування 22.05.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння у розташуванні підрозділу в умовах особливого періоду та з метою наведення статутного порядку та недопущення в подальшому подібних випадків, кулеметнику відділення вогневого ураження 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за порушення статей 11, 13 та 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551- XIV від 24.03.1999р. затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за Дисциплінарним статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
З огляду на викладені норми Дисциплінарного статуту, підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційними повноважень суб'єкта його накладення. Крім того, положення наведеного законодавства, не містять жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 816/70/16.
Позивачем у позовних вимогах заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни №586 від 23.05.2023 з огляду на непроведення службового розслідування.
З приводу вказаного суд зазначає наступне.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що провадження службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку не є обов'язковим. Службове розслідування проводиться лише з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Тобто, призначення службового розслідування є правом командира, а не його обов'язком.
У даному випадку, перебування військовослужбовця ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння в травні 2023 року підтверджується рапортом Заступника командира штурмової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , у якому зазначено, що 22.05.2023 орієнтовно о 19 год 30 хв військовослужбовець штурмової роти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 був виявлений в н.п. Новодмитрівка, Донецької області в стані алкогольного сп'яніння та для встановлення факту вживання та стану алкогольного сп'яніння молодший сержант ОСОБА_1 був направлений до відділення Військової служби правопорядку м. Костянтинівка.
У протоколі ДНК/Б-2 №511 від 22.05.2023 року позивачем у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» визнано факт перебування в алкогольному сп'янінні.
Отже, підставою для прийняття командиром військової частини наказу про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни №586 від 23.05.2023 став факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені обставини також дослідженні та встановлені судом у постанові Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.06.2023 у справі № 233/2731/23, залишеної без змін постановою Дніпровського апеляційного суду, якою молодшого сержанта ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн.
Окрім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023 у справі № 233/2731/23 встановлено, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.08.2022 № 12-01/2678, прилад «Алконт-М» № 00255-15 пройшов повірку 10.08.2022, яке чинне до 10.08.2023. Тобто на момент проходження ОСОБА_1 на ньому тестування на алкоголь, прилад був повірений, а отже результати тесту є законними.
Отже, перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння 22.05.2023 встановлено постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.06.2023 у справі № 233/2731/23, відтак такі обставини відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Таким чином суд дійшов висновку, що факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби підтверджений як постановою суду, так і належними доказами, які є послідовними і узгоджуються між собою, доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять та позивачем таких до суду не подано.
Тому командиром військової частини НОМЕР_2 , з урахуванням обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки позивача, займане службове становище, правомірно прийнято рішення про відсутність необхідності проведення службового розслідування та оголошення позивачу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Суд критично ставиться до твердження позивача про необхідність проведення медичного огляду для встановлення факту перебування в стані алкогольного сп'яніння згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, яка може бути застосована як аналогія права, з огляду на особливості проходження військової служби, введенням правового режиму воєнного стану, перебування військової частини на місці виконання бойових завдань, визнання ОСОБА_1 факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою аналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» № 00255 у присутності двох свідків.
Суд вказує, що обставини, викладені в позовних вимогах позивача, зводяться до його оцінки дій відповідача при винесенні оспорюваного наказу, однак такі доводи позивача спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються та зводяться до намагання уникнути дисциплінарної відповідальності за вчинені дії.
Таким чином, при прийнятті наказу про накладення дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни №586 від 23.05.2023 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом попередньо, підставою для позбавлення позивача виплати щомісячної додаткової грошової винагороди слугувало невиконання службових обов'язків військової служби та порушення дисципліни позивача, зокрема: вживання алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби.
Суд зауважує, що військовослужбовець повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в будь-який інший час, що передбачено вимогами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно військовослужбовців та спричинити суспільний резонанс.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі -Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезгіеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
За приписами пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Таким чином, відповідач правомірно не виплатив позивачу премію за травень 2023 року, передбачену розділом XVI Порядку № 260.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 зазначеної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, 25.03.2022 Міністром оборони України було прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яке того ж дня Телеграмою № НР248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.
Пунктом 10 вказаного рішення встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн не включаються, зокрема, ті військовослужбовці, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння за місяці у якому здійснено таке порушення.
Окрім того, 23.06.2022 Міністром оборони України прийнято Окреме доручення № 912/з/29 про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, підпунктом 9.8 пункту 9 якого передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень або 30 000,00 гривень не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий мас, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошеного наказом командира (начальника).
Беручи до уваги вищезазначене, відповідач правомірно позбавив позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за вересень 2022 року.
Крім того, позбавлення додаткової винагороди є наслідком накладення на позивача дисциплінарного стягнення за вживання алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби та передбачено окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, а тому не може вважатись подвійним притягненням його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 07.1 1.2019 по справі №826/1610/18, один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких є дисциплінарна.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з огляду на наявність у позивача дисциплінарних стягнень за зловживання алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби, порушення військової дисципліни та обов'язку відповідача при нарахуванні військовослужбовцю грошової винагороди застосовувати під час дії воєнного стану рішення Міністра оборони України, а також враховуючи вимоги Порядку № 260 у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати додаткової винагороди та премії за травень 2023 року, а відтак позовні вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними.
За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович