Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року Справа№200/5823/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17 жовтня року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов адвоката Логвиненко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 04.08.2023 року зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що при призначенні пенсії позивачу протиправно не враховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на законі та порушують його права на належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
23 листопада 2023 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області з 25 серпня 2023 року, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що не можливо зарахувати періоди роботи до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_1 від 04.10.2019 року.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до довідки від 15.10.2019 року №13211.
ОСОБА_2 має статус переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 28.06.2023 року №3003-5002836483.
04 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного органу із заявою №2748 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та надав всі необхідні документи.
Судом встановлено, що звернення позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській област.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачу призначено пенсії за віком призначено з 25.08.2023 відповідно частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при загальному стажі 35 років 08 місяців 20 днів, в тому числі пільговий стаж складає 11 років. (лист Головного управління ПФУ в Донецькій області від 15.08.2023 року № 0500-0304-9/69726).
На адвокатським запит Головне управління ПФУ в Донецькій області листом від 08.09.2023 року №0500-0202-8/76818 повідомило, що до пільговго стажу не зараховано період роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» через відсутність довідок, які підтверджуються пільговий характер роботи. До страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сплати судових внесків.
Не погодившись з діями відповідача, щодо не зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 08.12.1994 року, що спірних періодів, наявні наступні записи:
01.12.2006 року прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на ВАТ «Укрвуглебуд» (запис №23);
10.10.2007 року переведений учнем прохідника підземним з повним робочим днем у шахті (запис №24);
01.10.2008 року переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (запис №25);
14.08.2010 року звільнений за власним бажанням (запис №26);
20.09.2010 року прийнятий підземним прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Новогродівська» (запис №27);
Записів звільнення станом на дату подачі заяву про призначення пенсії (04.08.2023 року) трудова книжка не містить.
На час роботи позивача були чинні Списки № 1, 2, затверджені якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року та переліком професій відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Період роботи позивача з 01.12.2006 року по 09.10.2007 року за професією «гірник підземний» відноситься до робіт і професій зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року.
Період роботи позивача з 10.10.2007 року по 14.08.2010 року та з 20.09.2010 року по 04.08.2023 року (дату подачі заяви про призначення пенсії) за професією «прохідник» відноситься до робіт і професій зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем надано до суду, останній у спірні періоди виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ЗП3014А2).
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3014А2 - це працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого.
Записи трудової книжки позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов'язковою умовою для такого підтвердження.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Судом встановлено, що період роботи позивача з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року не зараховано до пільгового стажу позивача у зв'язку відсутністю довідко, які підтверджуються пільговий характер роботи.
Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Оскільки, записи в трудовій книжці та відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування повним чином підтверджують зайнятість позивача на роботах з повним робочим днем під землею, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу періоди роботи з з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд», з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Щодо тверджень відповідача про незарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зв'язку з несплатою страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 10 статті 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п.2 ч.1 ст.4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.
Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
За п. 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області з урахуванням принципу екстериторіальності.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи те, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області позивачу призначено пенсію зі віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 04.08.2023 року зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та з зарахуванням до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, б. 10; код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок пенсії з 04.08.2023 року зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 01.12.2006 року по 14.08.2010 року на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» та з зарахуванням до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 20.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2020 року по 30.06.2023 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, б. 10; код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова