Справа № 761/7804/23
Провадження №1-кп/761/2636/2023
ВИРОК
іменем України
12 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження №12023100100000339 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобилячок, Кременчуцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 04.06.2010 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України на 8 років позбавлення волі;
- 24.11.2010 Миргородським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України на 8 років позбавлення волі, звільнений 10.11.2016 по відбуттю строку покарання;
- 12.06.2017 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки;
- 16.03.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ст. 71 КК України на 5 років 1 місяця позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
26.01.2023 року приблизно о 22 год 00 хв., тобто в період дії воєнного стану , ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 помітив підсобне приміщення пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 ».
В подальшому, ОСОБА_7 шляхом ривка із застосуванням фізичної сили відчинив двері до зазначеного підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та проникнувши до нього побачив, що там знаходиться ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_7 розуміючи, що його дії уже несуть відкритий характер для оточуючих почав збирати у мішок білого кольору металобрухт, а саме мідь. ОСОБА_4 в свою чергу намагався зупинити ОСОБА_7 з метою завадити йому заволодіти майном ФОП « ОСОБА_9 », а саме металобрухтом у вигляді міді вагою 9 кг 540 г та в цей час між ними виник конфлікт в ході якого, ОСОБА_7 здійснив напад на ОСОБА_10 з метою заволодіння вказаним майном та почав наносити йому тілесні ушкодження, а саме удари руками в область голови. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 схопив поруч стоячу скляну пляшку та наніс нею удар в область голови ОСОБА_4 , внаслідок чого останній впав на землю та отримав забійну рану голови в тім'яній ділянці зліва, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Після цього ОСОБА_7 разом із майном, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », а саме металобрухтом у вигляді міді вагою 9 кг 540 г вартістю 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок з місця злочину зник.
Таким чином, ОСОБА_7 здійснив напад поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_4 , шляхом проникнення до підсобного приміщення у період дії воєнного стану, внаслідок чого заволодів майном ФОП « ОСОБА_9 » спричинивши йому майнової шкоди на загальну суму 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок
Вищевказаними діямиОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із застосуванням насильства небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та поєднаний із проникненням до приміщення в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно він 26.01.2023 року ввечері, приїхав доприміщення пункту прийому вторинної сировини за адресою АДРЕСА_3 , для здачі магнітоли та акумулятора. Надалі, після здачі прийомщику (потерпілому ОСОБА_4 ) вище вказаних речей купив собі горілку, сигарети та попрямував на електричку. На пункті прийому перебував 5-10 хвилин. Близько 20 години, добравшись додому, вживав алкогольні напої та був у запої до 30.01.2023. Затриманий працівниками поліції був дома, оскільки, сам повідомив місце свого перебування під час телефонного дзвінка, який здійснений був працівником правоохоронних органів. Між тим, ОСОБА_7 зазначив, що будь-яких незаконних дій під час його перебування на пункті прийому вторинної сировини не вчиняв, потерпілого не бив, майно не викрадав.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, його вина підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 26.01.2023 року у приміщенні пункту прийому вторинної сировини за адресою м. Київ, вул. Вокзальна, спав в стані алкогольного сп'яніння у каптерці, вхід до дверей якої був закритий на металевий гачок. Так, близько 22.00 до вказаного приміщення зайшов обвинувачений ОСОБА_7 , якого потерпілий спостерігав на прийомі протягом дня. Надалі, коли ОСОБА_7 зайшов до приміщення, розбудив потерпілого та наказав лежати тихо, а сам почав збирати мідь. Також, обвинувачений запропонував потерпілому викрасти мідь разом та розділити викрадене навпіл на, що ОСОБА_4 відмовився. Далі наклавши в мішки мідь, обвинувачений почав виносити їх, а потерпілий в цей час послідував за ним та у чоловіків виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_7 вдарив його, пляшкою яка стояла в приміщенні по голові, та з мішком міді зник з місця події. Голова у потерпілого була розбита та вся в крові, тому він сів на ящик, де чекав на допомогу. Після того, як ОСОБА_4 дочекався начальника, йому викликали швидку та провели медичне обстеження. Між тим, під час допиту потерпілий вказав на присутнього в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 , та наполягав, що саме з ним, 26.01.2023 року у нього був словесний конфлікт під час викладення міді ОСОБА_7 , який в подальшому наніс йому удар плашкою по голові в приміщенні пункту прийому вторинної сировини за адресою АДРЕСА_3 .
Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_4 на предмет їх достовірності, судом враховується що, останній за рівнем свого психічного розвитку та стану здібний був правильно розуміти як зовнішню фабулу подій так і характер здійснюваних з ним діянь, та може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та здібний давати відносно них правдиві покази.
Також, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 , пояснив, що являється представником пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване за адресою АДРЕСА_3 . Так 27.01.2023 року вранці йому подзвонив приймальщик пункту ОСОБА_4 та повідомив, що його побили та викрали мішок з міддю. Коли ОСОБА_5 , прибув на місце події то побачив приймальщика з розбитою головою та кров на бетоні. При спілкуванні з приймальщиком, останній йому повідомив, що до нього в приміщення вірвався чоловік, який його вдарив по голові та викрав мішок з міддю. В подальшому ОСОБА_5 , звернувся до поліції. При проведенні повного переобліку, було встановлено, що частина металу відсутня. Обвинувачений представнику раніше не знайомий, і на місці події 27.01.2023 був відсутній. Між тим, в судовому засіданні представник підтвердив вартість та вагу викраденого майна.
На підставі наведеного, суд визнає показання потерпілого та представника потерпілого достовірними, належними та допустимими, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку встановленому КПК України, та не суперечать дослідженим письмовим доказам. Між тим вказані покази повністю кореспондуються між собою.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 97 КПК України, судом було задоволено клопотання прокурора про відмову від допиту потерпілого, ОСОБА_9 , який не був очевидцем подій, а також не бажав приймати участь у судовому розгляді, разом з тим, про допит свідків ні прокурор ні сторона захисту клопотань не подавали.
Також, крім показань потерпілого ОСОБА_4 , та показань представника потерпілого ОСОБА_5 , провина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.
Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.01.2023 року о 12 год. 30 хв., гр. ОСОБА_5 зробив усну заяву, що 26.01.2023 року о 21.30 год. за адресою пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване у АДРЕСА_3 , невідома особа чоловічої статті, шляхом застосування фізичної сили відкрито заволоділа майном, а саме брухтом мідді вагою 10 кг, . ( т. 1 а.с. 59-60).
Довідкою, складеною ФОП ОСОБА_9 , від 30.01.2023 року відповідно до якої в ході проведення інвентаризації за 26.01.2023 на пункті прийому вторинної сировини, за адресою АДРЕСА_3 , було встановлено відсутність металобрухту міді в розмірі 9.54 кг. Станом на 26.01.2023 року вартість одного кг. міді становить 240 гривень Загальна сума збитку 2280 гривень.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.01.2023 року о 18 год. 00 хв., гр. ОСОБА_4 , зробив усну заяву, що 26.01.2023 року о 22.00 год. за адресою пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване у АДРЕСА_3 , наглядно знайомий чоловік, наніс йому тілесні ушкодження скляною пляшкою та руками в область голови, а вподальшому заволодів мішком з міддю вагою 8-9 кг ( т. 1 а.с. 66).
Крім того, причетність ОСОБА_7 , до вчиненого підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30.01.2023 року, дане впізнання проводилось з потерпілим ОСОБА_4 , та фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації. Так, під час, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_4 , останній серед чотирьох представлених йому фото осіб чоловічої статі, впізнав особу, яка вчинила напад на нього, та викрав мішок з міддю, у пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване у АДРЕСА_3 . Вказаною особою являється чоловік на фото №4 ОСОБА_7 , Також, в судовому засіданні, було досліджено відеозапис вищевказаної процесуальної дії, з якого вбачається, як саме відбувалось пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_4 та як останній, при впізнанні особи, вказує на ОСОБА_7 , як на особу, з якою виник словесний конфлікт та удар пляшкою потерпілого по голові під час викрадення мішка з міддю 26.01.2023 року. (т. а.с. 67-71)
В судовому засіданні було досліджено протокол та відеозапис проведення слідчого експерименту від 02.02.2023 року, який проходив з 11 год. 17 хв. до 11 год. 20 хв., відповідно до якого Потерпілий ОСОБА_4 повідомив про обставини які сталися 26.01.2023 приблизно о 22 год. 00 хв, у пункту прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване у АДРЕСА_3 ., а саме він повідомив, що знаходився в цей час в підсобному приміщенні, до якого зайшов невідомий та почав просити мідь. Також ОСОБА_4 розповів що невідомий знаходився в приміщенні близько 15 хв. та збирав мідь у мішок тримаючи її на підлозі на території приміщення та відтворив як це відбувалося. Після цього невідомий разом з мішком та міддю намагався вийти на вулицю, а ОСОБА_4 пішов за ним. На вулиці між ними виник конфлікт у зв'язку з тим, що невідомий намагався винести мідь з приміщення. Після чого, як було встановлено ОСОБА_7 взяв скляну пляшку та вдарив потерпілого по голові. В подальшому невідомий з мішком в якому знаходилась мідь переліз через паркан та почав тікати. ОСОБА_4 показав, як відбувались події того вечора та місце де було нанесено удар по голові та місце де знаходився паркан через, який переліз невідомий. (т. 1 а.с. 71-73);
Вказані показання потерпілого ОСОБА_4 , являються логічними та послідовними, в судовому засіданні було встановлено, що потерпілий ніколи не був особисто знайомий з обвинуваченим та не перебував з ним в будь-яких відносинах, за таких підстав суд не вбачає підстав для визнання показань потерпілого недостовірними та неправдивими, як на те посилається обвинувачений та сторона захисту.
На підставі наведеного, суд визнає показання потерпілого ОСОБА_4 достовірними, належними та допустимими оскільки, вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та підтверджуються іншими дослідженими судом доказами.
З протоколу огляду місця події від 30.01.2023 року та відеозапису до нього, вбачається що даний огляд проводився в період часу з 16.год.03 хв.. до 16 год.20 хв. у присутності двох понятих та за участі ОСОБА_4 безпосереднім місцем огляду був пункт прийому вторинної сировини, яке належить ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване у АДРЕСА_3 . Під час даного огляду ОСОБА_4 повідомив, що проживає в даному приміщенні. Крім того, останній повідомив, що 26.01.2023 року близько 22 години він знаходився на вказаному підсобному приміщенні, яке зачинив з середини на гачок. В цей час до пункту прийшов невідомий та вибив двері. Після чого почав збирати мідь з метою крадіжки. ОСОБА_4 , намагався його зупинити, однак невідомий наніс йому тілесні ушкодження. В ході огляду приміщення було виявлено та вилучено: три сліди папілярних узорів, один з поверхні дверей та третій з коробки, (т. 1 а.с. 82-86)
З протоколу огляду місця події від 30.01.2023 року та відеозапису до нього та схемою, вбачається що даний огляд проводився в період часу з 16.год.37 хв.. до 16 год.41 хв. у присутності двох понятих безпосереднім місцем огляду являлась прибудинкова територія, яка знаходилась за адресою м. Київ, вул. Вокзальна 5. Вказана територія оглядається на підставі показів наданих ОСОБА_7 , долученої ним схеми. В ході огляду вказаної території виявлено мішок білого кольору з міддю. Вказаний мішок з міддю вилучено та за допомогою вагів зважено. Вага вказаної міді складала 9 кг. 540 гр. (т. 1 а.с. 100-104 а також схема ОСОБА_7 до протоколу т. 2 ст. 17),
Також, судом було досліджено:
- висновок експерта № 042/1-47-2023 від 01.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 , виявлені тілесні ушкодження: а) забійна рана в тім'яній ділянці зліва; б) синці - у виличній ділянці зліва, на передній поверхні лівого плеча у середній третині; садно в поперековій ділянці зліва. Характер, морфологія, локалізація виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 26.01.2023. Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу, тобто власно цей строк відображає тривалість розладу здоров'я, як судово-медичного критерію визначення ступеня тяжкості. За таких обставин, є підстави стверджувати, що тілесне ушкодження, вказане в п. А) даних Підсумків відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно п. п. 4.6 та 2.3.3 «Правил». (т. 1 а.с. 71-81);
- висновок експерта № СЕ-19/111-23/5484-Д від 03.02.2023 за результатами якого вилучений під час огляду місця події 30.01.2023 за адресою м. Київ, вул. Вокзальна 5 слід пальця руки придатний для ідентифікації з розмірами по осях 12х13 мм. Також слід пальця руки з найбільшими розмірами по осях 12х13 мм залишений ОСОБА_7 .
Досліджено також постанову про визнання речовим доказів від 31.01.2023 зі змісту якої вбачається, що 30.01.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 було вилучено мішок із міддю вагою 9 кг. 540 г., який в подальшому визнано речовим доказом.
Вищевказані письмові докази - протоколи слідчих дій є належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.
Зазначені докази у своїй сукупності свідчать про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину поза розумним сумнівом.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке викладене у даному обвинувальному акті.
Між тим, захисником ОСОБА_6 було наголошено на порушення порядку проведення впізнання особи.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 228 КПК України, впізнання особи може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті.
Крім того, ст. 231 КПК України передбачено, що під час проведення пред'явлення особи для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала іншу особу.
Так, під час проведення пред'явлення особи для впізнання від 30.01.2023 року, яке проводилось з потерпілим ОСОБА_4 , слідчим здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів фіксації. Між тим, для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_4 , було надано 4 фото осіб чоловічої статі, що підтверджується й відеозаписом, а тому будь яких порушень під час проведення вказаної процесуальної дії та складання протоколу судом не виявлено.
Крім того, прокурором долучена схема ОСОБА_7 на якій було зображено місце розташування залишеного викраденого мішка з міддю, на долученні якого заперечувала сторона захисту.
Так, вказаний доказ був складений під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_7 , який відповідно до відомостей обвинувального акту визнавав вину да стадії досудового розслідування. Також надана схема була відкрита стороні захисту, відповідно до вимог ст. 290 КПК України, а тому підстав для відмови у клопотанні прокурора про її долучення суд не знаходить.
Окрім того, суд приймає до уваги, зауваження захисника, щодо, внесення відомостей до ЄРДР та проведення слідчих дій через 4 дні після вчинення кримінального правопорушення. Вказана обставина вказує на порушення органом досудового розслідування вимог ст. 214 КПК України, однак не впливає на законність проведених дій та прийнятих процесуальних рішень, які були здійсненні в межах розслідуваного кримінального провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 не визнав свою провину у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у повному обсязі, пояснивши, що не наносив тілесних ушкоджень потерпілому та не викрадав майно. А потерпілий не міг вцілому оцінити ситуацію оскільки перебував в той день в стані алкогольного сп'яніння. Втім, суд вважає наведені показання ОСОБА_7 , щодо оговору надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та протирічать здобутим органами досудового слідства і дослідженим судом доказам. Вказані пояснення обвинуваченого, на думку суду, використовувалися ним з метою уникнути покарання за вчинене, в якості способу захисту від пред'явленого обвинувачення, адже під час допиту потерпілий не заперечував, що вживав алкогольні напої, разом тим жодного разу не змінив свої покази під час допитів, або проведення слідчих дій як підчас досудового розслідування так і в суді.
Окрім того, вищевказані показання обвинуваченого ОСОБА_11 щодо обставин які відбувались 26.01.2023 року, суперечать дослідженим судом письмовим доказам та показанням потерпілого ОСОБА_4 , які в ході судового розгляду судом визнані належними та допустимими доказами та не спростовані стороною захисту у передбаченому законом порядку.
Суд також враховує, що в судовому засіданні обвинувачений не заперечував факт перебування його на території пункту прийому вторсировини 26.01.2023, однак судом не здобуто, а стороною захисту не надано будь яких даних які б підтвердили покази ОСОБА_7 , в частині того, що останній близько 20-21 години вже перебував за місцем свого проживання.
Також, судом встановлено на час вчинення кримінального правопорушення Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, продовжено Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, та продовжено Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, та продовжено Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, та продовжено Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, , діяв період воєнного стану, що являється однією з кваліфікуючих ознак вчиненого кримінального правопорушення яке інкриміноване ОСОБА_7 .
Так, з урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, інкримінована стороною обвинувачення доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із застосуванням насильства небезпечним для життя чи здоров'я особі, яка зазнала нападу та поєднаному із проникнення до приміщення в умовах дії воєнного стану.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене протиправне діяння призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше вчиняв умисні кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний злочин проти власності поєднаний з насильством. Також судом враховується, молодий вік ОСОБА_7 , який офіційно не працює, не одружений, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, суспільно-корисною працею не займається.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкість скоєного, що вчинений ним злочин, відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення дактилоскопічної експертизи 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) гривень 24 копійки та 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) гривні 00 копійок за проведення судово-медичної експертизи.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженню не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 31.01.2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертиз в сумі 2644 (двітисячі шістсот сорок чотири) гривні 24 копійки.
Речові докази, а саме мішок із міддю вагою 9 кг. 540 г. - залишити у власності потерпілого.
Вирок суду може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку після його проголошення вручити негайно обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1