Справа № 761/39684/23
Провадження № 3/761/8354/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2023 року серії ВАВ №263707, 07 жовтня 2023 року приблизно об 11 год 00 хв за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 2, гр. ОСОБА_1 брав участь в організованих без дозволу азартних іграх на гроші, а саме гральних автоматах.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 вину свою не визнав в повному обсязі. Пояснив, що в азартні ігри не грає, того дня зайшов у приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_2 до туалету.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2023 року серії ВАВ №263707раопрт працівника поліції від 07 жовтня 2023 року; пояснення ОСОБА_1 ; копії паспорту на ім'я ОСОБА_1 ; фотоматеріали, проходжу до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 181 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що посадовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначених норм закону виконано не було, оскільки відсутні належні докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують порушення, зазначене в протоколі.
З матеріалів справи вбачається, що єдиними доказами інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом та не являється безперечним доказом вини правопорушника. Крім того, працівниками поліції не було залучено свідків для фіксації правопорушення та не здійснено відеозйомки.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, у постанові від 29 квітня 2020р. у адміністративній справі № 161/5372/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правові висновки, згідно яких роз'яснив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Отже, суб'єктивна думка поліцейського, який є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів, не може свідчити про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно висновків Верховного Суду у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 в скоєнні вказаного правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 181, 247, 252, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 181 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу даного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Олена ЧАЙКА