ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 рокуСправа № 160/32016/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, -
УСТАНОВИВ:
06.12.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Макушева Світлана Валеріївна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд:
- визнати протиправними дiї старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марії Василівни в межах виконавчого провадження № 73184240 відносно ОСОБА_1 щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження № 73184240 від 31.10.2023 року, про арешт коштів боржника № 73184240 від 31.10.2023 року, про арешт майна боржника № 73184240 від 31.10.2023 року;
- скасувати постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марії Василівни про відкриття виконавчого провадження № 73184240 від 31.10.2023;
- скасувати постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марії Василівни про арешт коштів боржника № 73184240 від 31.10.2023 року;
- скасувати постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марії Василівни про арешт майна боржника № 73184240 від 31.10.2023 року.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваних постанов з огляду на наступне. 02.09.2023 року старшим державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марією Василівною, за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області № ЕАС №7142540 від 10.06.2023 року про стягнення штрафу 680,00 грн., відкрито виконавче провадження № 72667433, шляхом винесення відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження того ж дня старшим державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марією Василівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Вказане виконавче провадження було закінчено 31.10.2023 року з підстав, передбачених п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження. Крім того, 31.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72667433 від 02.09.2023 року, постанову про арешт коштів боржника №73184240 та постанову про арешт майна боржника №73184240. Оскільки вимоги виконавчого документа у виконавчому провадженні № 72667433 були виконані самостійно до відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не проведено жодних стягнень коштів, а відтак і їх розподілу не проводилось. Вважає, що у зв'язку зі сплатою боргу до відкриття виконавчого провадження, відповідач не повинен був виносити постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення витрат на виконавче провадження, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України на 13.12.2023 року, а також зобов'язано Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в строк до 12 грудня 2023 року надати належним чином завірені копії виконавчих проваджень № 72667433, №73184240.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
08.12.2023 року та 11.12.2023 року на електрону адресу суду Від Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли витребувані судом додаткові докази по справі.
12.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти викладеного в позовній заяві з наступних підстав. Згідно квитанції наданої боржником штраф за виконавчим документом, а саме постановою № ЕАС № 7142540 сплачено 29.06.2023 року. 31.10.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», та скасовано заходи примусового виконання. Відповідно до ч. 9. ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Таким чином, у зв'язку з несплатою боржником витрат виконавчого провадження, 31.10.2023 року постанова про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 72667433 від 02.09.2023 року зареєстровано в системі як виконавчий документ ВП № 73184240 про стягнення з ОСОБА_1 витрати виконавчого провадження в розмірі 293,00 грн. (номер АСВП пов'язане з ВП 72667433). Державним виконавцем 31.10.2023 року відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження постанова від 31.10.2023 року та направлено сторонам до відома, боржнику до виконання (номер відправлення ДП «Укрпошта» 0600056980013), разом з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було надіслано реквізити для сплати заборгованості. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа. Окрім того боржника було зобов'язано подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Станом на 11.12.2023 року заборгованість погашена в повному обсязі. З рахунків боржника відповідно до платіжної інструкції від 06.12.2023 року були списані кошти в сумі 293,00 грн. 11.12.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», та скасовано заходи примусового виконання. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувала постанова Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області № ЕАС №7142540 від 10.06.2023 року про стягнення штрафу 680,00 грн.
Так, постановою старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марією Василівною від 02.09.2023 року відкрито виконавче провадження №72667433.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження того ж дня старшим державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марією Василівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 293,00 грн.
Згідно з актом про розрахунок мінімальних витрат виконавчого провадження Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса):
- розмір плати за користування АВСП - 69 грн., кількість - 1 шт., сума - 69 грн.;
- папір офісний А4 - 0,44 грн., кількість - 30 шт., сума - 13,20 грн.;
- витрати тонера для друку 1 аркуша А4 - 0,10 грн., кількість - 30 шт., сума - 3,00 грн.;
- простий лист - 12,00 грн., кількість - 3 шт., сума - 36,00 грн.;
- рекомендований лист - 23,00 грн., кількість - 5 шт., сума - 115,00 грн.;
- рекомендований лист з повідомленням - 47,00 грн., кількість - 1 шт., сума - 47,00 грн.;
- конверт С-6 - 0,30 грн., кількість - 3 шт., сума - 0,90 грн.;
- конверт С-4 - 1,20 грн., кількість - 3 шт., сума - 3,60 грн.;
- конверт С-5 - 0,54 грн., кількість - 2 шт., сума - 1,08 грн.;
- платіжна вимога - 2,70 грн., кількість - 1 шт., сума - 2,70 грн.;
- платіжне доручення - 1,08 грн., кількість - 2 шт., сума - 1,08 грн.;
- скоби №10 - 0,01 грн., кількість - 44 шт., сума - 0,44 грн.
Всього - 293,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марії Василівни від 31.10.2023 року вказане виконавче провадження було закінчено з підстав, передбачених п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Оскільки витрати на виконавче провадження ВП №72667433 залишилися нестягнутими, 31.10.2023 року старшим державним виконавцем в рамках окремого виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73184240 щодо виконання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72667433 від 02.09.2023 року, а також постанову про арешт коштів боржника №73184240 та постанову про арешт майна боржника №73184240.
Не погодившись з цими постановами старшого державного виконавця, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі за текстом Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 42 Закону №1404-VІІІ витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Отже, у випадку закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Механізм використання коштів виконавчого провадження визначає Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2004 року № 554 (далі Порядок №554).
Згідно з п. 2 Порядку №554 кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати:
1) послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на:
зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку);
виплату винагороди державним виконавцям; придбання службових приміщень та службових житлових приміщень;
страхування державних виконавців;
забезпечення працівників органів державної виконавчої служби форменим одягом;
матеріально-технічне забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів (канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування;
передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними виконавцями власних транспортних засобів;
оренда приміщень;
витрати на послуги поштового зв'язку та послуги зв'язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо);
оплату послуг з охорони;
проведення поліграфічних робіт;
проведення семінарів;
оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
придбання основних засобів, комп'ютерних програм та програмного забезпечення;
поточний та капітальний ремонт службових приміщень;
сплату судового збору;
сплату державного мита.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція №512/5).
Фінансування виконавчого провадження визначене розділом VI Інструкції №512/5.
Так, пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 встановлено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про:
відкриття виконавчого провадження;
стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
стягнення витрат виконавчого провадження;
закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, виконавче провадження № 72667433 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області № ЕАС №7142540 від 10.06.2023 року про стягнення штрафу 680,00 грн. було закінчено 31.10.2023 року з підстав, передбачених п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначені положення та, зокрема, абз.14 пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5, якщо у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні, яка підлягає виконанню в загальному порядку як виконавчий документ.
Таким чином, суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що позивачем було сплачено борг до відкриття виконавчого провадження, органом державної виконавчої служби понесно витрати виконавчого провадження (плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрати, пов'язані з винесенням постанов, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження, в тому числі їх пересилання (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку).
З огляду на викладене, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 73184240 від 31.10.2023 року з примусового виконання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72667433 від 02.09.2023 року, відповідач дотримався вимог Інструкції №512/5 (зокрема, абз.14 пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5), Порядку №554 та Закону №1404-VІІІ.
Крім того, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не є виконавчим документом, оскільки в п.2 розділу VI Інструкції №512/5 «Фінансування виконавчого провадження» зазначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Тобто поняття «витрати виконавчого провадження» охоплює і мінімальні витрати і додаткові, різниця лише в розмірі таких витрат залежно від вчинених виконавчих дій, винесених постанов, тощо.
Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем вимог ст.4 Закону №1404-VІІІ в частині зазначення обов'язкових реквізитів виконавчого документа (постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №72667433 від 02.09.2023 року) суд зазначає наступне.
В постанові про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.09.2023 року ВП №72667433 вказано дату народження, прізвище, ім'я та по-батькові, а також адресу боржника.
Згідно відповіді на запит №: 173451831 від 02.09.2023 року Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Державної податкової служби України про реєстраційний номер облікової картки платника податків - боржника - фізичної особи або серію (за наявності) та номер паспорта боржника - фізичної особи отримано інформацію про РНОКПП. Відтак, інформацію про РНОКПП відповідачем отримано після відкриття виконавчого провадження та в результаті направлення запиту до відповідних органів.
Так, згідно із абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
В матеріалах даної справи міститься копія постанови про корегування щодо виправлення недоліків виконавчого документа (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.09.2023 року АСВП №72667433), згідно з якою старшим державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан Марією Василівною постановлено внести корегування в постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 02.09.2023 року та зазначити:
- постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення;
- строк пред'явлення до виконання три місяці;
- постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, помилка у постанові про стягнення витрат виконавчого провадження від 02.09.2023 року, допущена старшим державним виконавцем була виправлена та не впливає на законність прийнятої постанови.
Враховуючи викладене, матеріалами справи не підтверджено протиправність дiй відповідача в межах виконавчого провадження № 73184240 відносно ОСОБА_1 щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження № 73184240 від 31.10.2023 року, про арешт коштів боржника № 73184240 від 31.10.2023 року, про арешт майна боржника № 73184240 від 31.10.2023 року, тому спірні постанови винесені в межах чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241, 241-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна