Рішення від 12.12.2023 по справі 160/22514/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 рокуСправа №160/22514/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ ГРУПП» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000080/1, від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000083/1, від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000084/1, від 15.05.2023 року №UA110130/2023/000088/1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки, ТОВ «ФРУТАЛІЯ» під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні та достовірні дані.

Всі надані документи дають можливість у повній мірі визначити числове значення транспортних витрат, що були заявлені до митного оформлення.

Відповідач не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Подані при митному оформленні товарів документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар чого не спростовано митним органом.

В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.

У спірних рішеннях про коригування заявленої митної вартості митний орган не навів жодного пояснення щодо застосування цін, згідно зазначеної у рішенні митної декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Ухвалою суду від 19.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем направлено на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якого останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (покупець) та компанією NEOPLEKSUS GІDA TURІZM SANAYI TICARET ANONLM SIRKETI (Туреччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №09/08-2022, згідно якого (п.1.1. контракту) продавець продає, а покупець купує товар у кількості та ціною і на умовах, зазначених у виставлених продавцем (або відправника) інвойсах.

Відповідно до пп.2.1-2.4 Контракту загальна суму/контракту становить 1000000 (один мільйон) доларів США. Ціни на товар і умови поставок визначаються в інвойсах. Валюта договору - USD. Всі витрати, митні збори, податкові збори, такі як митний збір, податок на додану вартість і пов'язані з виконанням даного контракту оплачуються покупцем, а податки, мита, витрати і збори на території продавця, оплачуються продавцем.

Вартість пакування і маркування включені до вартості продукції. Загальна сума контракту складає загальну суму усіх специфікацій, доданих до даного контракту.

Згідно з п.3.1-3.2 Контракту перехід права власності на товар виникає в момент передачі товару покупцеві або його представнику (перевізнику) та відповідає даті складання, зазначеної у графі 4 міжнародної транспортної накладної (CMR), якщо умова поставки - FCA. Перехід права власності на товар виникає на дату отримання товару на складі покупця це дата зазначена у графі 24 міжнародної транспортної накладної (CMR), якщо умова поставки CІF, DDP та СРТ.

Відповідно до п.7 Контракту разом із товаром продавець зобов'язаний надати покупцеві повний комплект вантожосупровідних документів, рахунок-фактуру; пакувальний аркуш, сертифікат якості, сертифікат походження продукції, експортна декларація, фітосанітарний сертифікат.

У відповідності до інвойсу №NEO2023000000106 від 04.05.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар «Перець солодкий Масаг Саrliston», вага нетто 15250 кг, ціною 0,9 долара США за 1 кг, загальна вартість за інвойсом склала 13725,00 доларів СІЛА. Умов и поставки ЕХW (Інкотермс-2010), Кумлуджа, Туреччина. Умови оплати - 11.07.2023 р. в обмін на товар.

У відповідності до інвойсу №NEO2023000000096 від 29.04.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Капуста рання свіжа білоголова», вага нетто 17300 кг, ціною 0,14 долара США за 1 кг та «Капуста рання свіжа червоноголова», вага нетто 3000 кг, ціною 0,22 долара США за 1 кг, загальна вартість товарів за вказаним інвойсом склала 3082,00 доларів США. Умови поставки ЕХW (Інкотермс- 2010), Бурса, Туреччина. Умови оплати - 06.05.2023 р. в обмін на товар.

У відповідності до інвойсу №NEO2023000000101 від 03.05.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Капуста рання свіжа білоголова», вага нетто 17300 кг, ціною 0,14 долара США за 1 кг та «Капуста рання свіжа червоноголова», вага нетто 3000 кг, ціною 0,22 долара США за 1 кг, загальна вартість товарів за вказаним інвойсом склала 3082,00 доларів США. Умови поставки ЕХW (Інкотермс- 2010), Бурса, Туреччина. Умови оплати - 10.05.2023 р. в обмін на товар.

У відповідності до інвойсу №NEO2023000000105 від 04.05.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Капуста рання свіжа білоголова», вага нетто 10300 кг, ціною 0,16 долара США за 1 кг та «Капуста рання свіжа червоноголова», вага нетто 10000 кг, ціною 0,24 долара США за 1 кг, загальна вартість товарів за вказаним інвойсом склала 4048,00 доларів США. Умови поставки ЕХW (Інкотермс- 2010), Бурса, Туреччина. Умови оплати - 11.05.2023 р. в обмін на товар.

З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано:

1. 10.05.2023 року електронну митну декларацію №23UА110130009087110 (далі - ЕМД-1) за інвойсом №NEO2023000000106 від 04.05.2023 р. до Контракту з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з ЕМД-1 декларантом надавалися усі необхідні для митного оформлення товару документи Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NEO2023000000106 від 04/05.2023; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 04/05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 04.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5297290 від 04.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Y 0951227 від 04.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1173 від 10.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09/08-2022 від 09.08.2022; договір про надання послуг митного брокера №030919-349 від 03.09.2019), заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 04.05.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронний засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9892062 від 09.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №23070600ЕХ00005652 від 04.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-1, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.05.2023 р. № UA10130/2023/000217, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості від 10.05.2023 року №UA10130/2023/000080/1 (далі -Рішення-1).

Відповідно до Рішення-1 вартість товару «Перець солодкий Масаг Carliston» з 0,9 долара США за 1 кг. товару була скоригована відповідачем до 1,5001 доларів США за 1 кг. Відповідно митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 13725,00 доларів США, була скорегована відповідачем до 22876,53 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

У зв'язку із незгодою позивача з оскаржуваним рішенням відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UА11013000914U4 від 10.05.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

2. 10.05.2023 року електронну митну декларацію №UА110130009139112 (далі - ЕМД-2) за інвойсом №NEO2023000000096 від 29.04.2023 р. з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції-).

Разом з ЕМД-2 декларантом надавалися усі необхідні для митного оформлення товару документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NEO2023000000106 від 04/05.2023; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 04/05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 04.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5297290 від 04.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Y 0951227 від 04.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1173 від 10.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09/08-2022 від 09.08.2022; договір про надання послуг митного брокера №030919-349 від 03.09.2019), заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 04.05.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронний засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9892062 від 09.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №23070600ЕХ00005652 від 04.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-2, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.05.2023 №UА110130/2023/000220, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості від 10.05.2023 року № UА110130/2023/000083/1 (далі - Рішення-2).

Відповідно до Рішення-2 вартість товарів «Капуста рання свіжа білоголова» та «Капуста рання свіжа червоноголова» з 0,14 долара США за 1 кг та з 0,22 долара США за 1 кг. товарів відповідно була скоригована Відповідачем до 1,201 долар США за 1 кг.

У зв'язку із незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UА11013009158U2 від 12.05.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

3. 10.05.2023 року електронну митну декларацію №UА110130009132U2 (далі - ЕМД-3) за інвойсом №NEO2023000000101 від 03.05.2023 р. з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції-).

Разом з ЕМД-3 декларантом надавалися усі необхідні для митного оформлення товару документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NEO2023000000101 від 03.05.2023; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 04.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 0086805 від 04.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5064723 від 03.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Y 0548345 від 03.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №4 від 10.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та., подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09/08-2022 від 09.08.2022; договір про надання послуг митного брокера №030919-349 від 03.09.2019), заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 03.05.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронний засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9889307 від 09.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №23160100ЕХ00046456 від 03.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-3, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2023р. №UА110130/2023/000221, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості від 11.05.2023 року № UА110130/2023/000084/1 (далі - Рішення-3).

Відповідно до Рішення-3 вартість товарів «Капуста рання свіжа білоголова» та «Капуста рання свіжа червоноголова» з 0,14 долара США за 1 кг та з 0,22 долара США за 1 кг. товарів відповідно була скоригована Відповідачем до 1,201 долар США за 1 кг.

У зв'язку із незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UА11013009256U1 від 12.05.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

4. 15.05.2023 року електронну митну декларацію №UА110130009441U6 (далі - ЕМД-4) за інвойсом №NEO2023000000105 від 04.05.2023 р. з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з ЕМД-4 декларантом надавалися усі необхідні для митного оформлення товару документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NEO2023000000105 від 04/05.2023; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 04/05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 0086805 від 05.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5061489 від 05.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Y 0548348 від 04.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3 від 15.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та., подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09/08-2022 від 09.08.2022; договір про надання послуг митного брокера №030919-349 від 03.09.2019), заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 04.05.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронний засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9904426 від 12.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №23070600ЕХ00047343 від 05.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-4, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.05.2023 №UА110130/2023/000231, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості від 15.05.2023 року № UА110130/2023/000088/1 (далі - Рішення-3).

У зв'язку із незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UА11013009482U3 від 16.05.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Підставами для прийняття спірних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів слугували висновки, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- в наданому до митного контролю інвойсі, згідно даних google перекладача, фраза «таї mukabili» має переклад: «проти товарів». Згідно того ж рахунку умовами поставки є - EXW, що означає передачу товарів від продавця покупцю у визначеному місці. При цьому здійснення експортної операції, декларування та витрати пов'язані із даними діями не входить до обов'язку продавця. Продавець лише сприяє покупцю у даних діях. Крім того, не входять в обов'язки продавця здійснення операції по завантаженню товарів та оплати витрат на такі операції. Оскільки згідно умов поставки EXW, ризики на товар переходять у визначеному місці, то відповідно до умов оплати зазначених у інвойсі така оплата за товар має бути здійсненою. Проте до митного контролю платіжні документи не надавались. Таким чином, в зв'язку із такою невідповідністю у митниці відсутня можливість здійснити обчислення та перевірку числового значення рівня вартості товару, що необхідно для визначення митної вартості товару враховуючи всі її складові.

- крім того, до митного контролю заявлено умови поставки EXW Bursa, в той час яку рахунку від 04.05.2023 № NE02023000000106 зазначено умови поставки EXW Китіиса. Такі ж невідповідності містяться і у інших товаросупровідних документах. У рахунку на оплату транспортних послуг від 10.05.2023 № 1173 фігурує маршрут перевезення Китіиса - Старокозаче, у митній декларації країни відправлення від 04.05.2023 № 23070600ЕХ00005652 фігурують умови поставки EXW Китіиса, заявка на перевезення від 04.05.2023 № 04- 05-1 містить дані щодо пункту відвантаження товару - Китіиса, довідка щодо транспортних витрат від 10.05.2023 № 17/01 містить дані щодо маршруту Bursa - Старокозаче, сертифікат якості від

- 04.05.2023 №б/н, виданий на партію товару за рахунком від 04.05.2023 № NE02023000000106 містить умови поставки EXW Bursa. Декларантом до митного оформлення надано: митну декларацію країни відправлення. Даний документ містить відомості про номер рахунку, що відрізняється від заявленого номеру інвойсу. Переклад документу не надано. Згідно заявлених даних товар постачається на умовах EXW Bursa. У Розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Страхові документи, акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата товару, договір на перевезення, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю документ: довідка щодо транспортних витрат від 10.05.2023 р. №17/01 не є бухгалтерським документом, та враховуючи розбіжності щодо умов поставки товарів та враховуючи відсутність даних щодо вартості навантаження та інших витрат пов'язаних із експортом товарів не може бути використана в якості документа, що підтверджує транспортні складові митної вартості. Відомості щодо вартості послуг навантаження та витрат пов'язаних із експортними операціями в країні відправлення серед наданих до митного контролю документів також відсутні. Вищезазначене унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені cm. 58 МКУ, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості. Відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення. На підставі cm. 254 МКУ необхідно надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою. ...

В Рішеннях-2-4, додатково до мотивування в Рішенні-1, відповідачем зазначено наступне:

«Згідно опису зазначеного у рахунку від 29.04.2023 № NE02023000000096 товар має найменування: “Kara Lahana ”, “Lahana Beyaz ” в той час як згідно заявлених даних назвою товару є: “Brassica oleracea L. var. alba DC”, “Brassica oleracea L. var. alba DC”.

...В заявці на перевезення фігурує експедитор ФОП ОСОБА_1 / ТОВ «Глобал Транс Трейдінг», при цьому відомості, щодо вартості експедиторських витрат серед наданих до митного контролю документів відсутні. Відсутні відомості щодо навантаження товару та вартості таких послуг. Наданий до митного контролю документ: довідка щодо транспортних витрат видана «ФОП ОСОБА_1 »/ ТОВ «Глобал Транс Трейдінг», договір з таким контрагентом до митного контролю не надано. Оскільки довідка про транспортні витрати не є бухгалтерським документом , та враховуючи відсутність будь-яких інших документів не може бути використана в якості документа, що підтверджує транспортні складові митної вартості. Згідно транспортного документу CMR перевізником виступає особа «Mirpet»/«PE Stetsiuk Mykola»/«PE Slyvka Ivan», договір та інші документи від якого до митного контролю не надано. Відомості щодо експедиторських витрат у наданих документах відсутні. Відомості щодо вартості послуг навантаження та витрат пов'язаних із експортними операціями в країні відправлення серед наданих до митного контролю документів відсутні. Вищезазначене унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально..».

Вважаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що в рішеннях від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000080/1, від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000083/1, від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000084/1, від 15.05.2023 року №UA110130/2023/000088/1, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Судом встановлено, що під час проведення консультацій між митницею та позивачем митниця не вимагала від нього надати переклад документів.

При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Однак, у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземною мови міжнародного спілкування.

При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача відносно невідповідностей у платіжних документах, що надані позивачем, суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.

Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару декларант не був зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.

EXW- термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізником товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Так, згідно п. 2.4. Контракту його сторонами визначено, що всі витрати, митні збори, податки і збори, такі як митний збір, податок на додану вартість і пов'язані з виконанням даного контракту на території Покупця, оплачуються Покупцем, а податки, мита, витрати і збори на території Продавця, оплачуються Продавцем.

Окрім того, сторонами в додатковій угоді до Контракту від 11.04.2023 р. (копія якої додається) доповнено Контракт п. 2.5., відповідно до якого ціни товару встановлюються в доларах США або в Євро та визначаються Сторонами. Ціни товару включають: вартість товару, вартість упаковки товару та її маркування, вартість доставки товару до місця постачання, вартість навантаження товару у відповідний засіб у місці постачання, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару.

Тобто, сторонами Контракту чітко визначено, що в ціну товару включено в тому числі вартість навантаження товару, про невключения до митної вартості якої відповідач зазначив в картах відмови.

Щодо зауважень відповідача за ЕМД-1 про те, що заявлено умови поставки EXW Bursa, в той час як в інвойсі від 04.05.2023 р. №NEQ2023000000106 зазначено умови поставки EXW Kumluca,

Так, згідно до п. 2.2. Контракту ціни на товар і умови поставок визначаються в інвойсах.

У відповідності до інвойсу від 04.05.2023 р. №NE02023000000106 сторонами Контракту встановлено умови поставки - EXW Kumluca. У відповідності до договору-заявки №04-05-1 від 04.05.2023 р. позивачем з перевізником ТОВ «МАГТРАНС» маршрут перевезення визначений як Кумлужда, Туреччина - Дніпро, Україна.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано: міжнародну товаротранспортну накладну CMR б/н від 04.05.2023, договор-заявку №04-05-1 на перевезення вантажу від 04.05.2023, міжнародну товаротранспортну накладну CMR б/н від 29.04.2023, договор-заявку б/н від 29.04.2023 р. про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати вих. №1005 від 10.05.2023 р., міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 04.05.2023 р., договор-заявку №04-05-3 на перевезення вантажу від 02.05.2023 р., довідку про транспортні витрати вих. №4 від 10.05.2023 р., міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 05.05.2023 р, договор-замовлення №230503-06-TRUA від 03.05.2023 р., довідку про транспортні витрати вих. №3 від 15.05.2023 р.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про відсутність інформації про виробника.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000080/1, від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000083/1, від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000084/1, від 15.05.2023 року №UA110130/2023/000088/1 про коригування митної вартості товарів, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 15701,97 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №939 від 28.08.2023 року, яка містяться в матеріалах справи.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 15701,97 грн.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000080/1, від 10.05.2023 року №UA110130/2023/000083/1, від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000084/1, від 15.05.2023 року №UA110130/2023/000088/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (ЄДРПОУ 42424288, 49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 6-Я), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15701,97 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот одна грн. 97 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька

Попередній документ

115622171

Наступний документ

115622175

Інформація про рішення:

№ рішення:	115622173
№ справи:	160/22514/23
Дата рішення:	12.12.2023
Дата публікації:	15.12.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (15.12.2023)
Дата надходження:	15.12.2023
Предмет позову:	Заява про ухвалення додаткового рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЛОЗИЦЬКА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

відповідач (боржник):

Дніпровська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ"

представник позивача:

Адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович який діє у складі Адвокатського об'єднання "АДВІС"