ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокуСправа №160/23754/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «САРМАТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «САРМАТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 р. № 0196250714.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом прийнято відносно позивача спірне податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 389607,73 гривень. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, оскільки на період виконання умов зовнішньоекономічного контракту були форс-мажорні обставини. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач зазначає, що ним була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Позивачем направлено на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якого останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Сармат» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.012022 р. № 20221201, за результатами якої складено акт перевірки № 2252/04-36-07- 14-04/31037360 від 15.06.2023р.
Висновками акту перевірки зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:
- ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.012022 р. № 20221201, укладеного нерезидентом Faymonville Distribution AG (Люксембург), в частині ненадходження товару на суму 67000 євро на адресу ПП «Сармат», за що на підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, 06.07.2023 р. ПП «Сармат» було подано заперечення на Акт перевірки, які було розглянуто 19.07.2023 р..
10 серпня 2023 року ПП «Сармат» отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області листа №49646/6/04-36-07-14-10 від 19.07.2023 р. "Про розгляд заперечення" в якому зазначило, що висновки викладені в Акті перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
10 серпня 2023 року ПП «Сармат» отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 р. №0196250714, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 389607,73гривень.
Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.
Згідно з п.6, 7 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та за наявності інформації про них (про цю операцію) у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за імпортною операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з наступного календарного дня після дати здійснень платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків ) формі документарного акредитива - дати здійснення банком платежу на користі нерезидента (дати списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Згідно з вимог п.9 розділу ІІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції; 3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД); 4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі); 5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором; 6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Додержання термінів імпортних операцій регламентується відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з вимоги ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Згідно з вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 р. № 922/2897/21, від 04.06.2022 р. № 922/2394/21.
Як вбачається із вищенаведеного, дії, обставини, що мають місце на території України та пов'язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як вбачається з матеріалів справи, між нерезидентом Faymonville Distribution AG (Люксембург) та ПП «Сармат» укладено Контракт від 12.01.2022 р. № 20221201, предметом якого є купівля-продаж обладнання на умовах EXW (ICC Incoterms 2010) В - 4750 BUTGENBACH, zur Domдne, 51.
Сторони домовились про оплату обладнання двома частинами:
a) авансовий платіж (попередня оплата) 30% - 99420 евро Покупець платить Продавцю до 21.01.2022 р.
b) остаточний платіж 70% - 231980 євро Покупець платить протягом 3 банківських днів від дня отримання повідомлення від Продавця про готовність передачі обладнання Покупцю.
У разі, якщо Продавець не отримає всій зазначеної вище оплати, він має право не відвантажувати обладнання.
Також, контрактом передбачено, що сторони звільняються віл відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов'язань по діючому контракту, якщо воно явилось наслідком невизначеної сили, а саме: пожару, землетрусу, війни, гражданської війни, страйків, локаутів. При цьому, строк виконання зобов'язань по контракту відсувається пропорційно часу, протягом якого діяли подібні обставини, але не більше 4 місяців (п. 8 контракту).
Для виконання умов договору ПП «Сармат» перераховано на користь Faymonville Distribution AG валютну виручку на загальну суму 67 000, 00 євро (екв. 2143 263 грн.), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 17.01.2022 р. № 1 на суму 67 000, 0 євро. Граничний термін надходження товару - 16.01.2023 р.
Проте, внаслідок військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану (тобто, виникнення форс-мажорних обставин) ПП «Сармат» не мав об'єктивної можливості виконати умови контракту.
Виконання Контракту було зупинене у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, початково засвідчених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, згідно з яким Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Внаслідок даних обставин, ПП «Сармат» звернулось із проханням повернути Faymonville Distribution AG попередню оплату, через неможливість виконання умов контракту внаслідок форс-мажорних обставин.
Faymonville Distribution AG перераховано на користь ПП «Сармат» попередню оплату за контрактом на суму 67 000, 0 евро, відповідно до Платіжного доручення від 06.03.2023 р. № 61446673.
Крім того, ПП «Сармат» було отримано Сертифікат ТПП України № 3100-23-3114 про форс-мажорні обставини. У відповідності до цього сертифікату ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (військова агресія Російської Федерації проти України, шо стало підставою введення воєнного стану, призупинення дії трудових договорів, увільнення співробітників ПП «Сармат» від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, що призвело до призупинення діяльності ПП «Сармат») ПП «Сармат»:
щодо обов'язку: своєчасне завершення імпортної операції за Контрактом № 20221201 від 12.01.2022 р. укладеним між Faymonville Distribution AG та ПП «Сармат», після здійснення авансового платежу від 17.01.2022 р. через AT «Укрсиббанк».
у термін: до 17 січня 2023 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 01.06.2022 р. - 06.03.2023 р.
ПП «Сармат» було отримано Сертифікат ТПП України № 3100-23-3115 про форс-мажорні обставини.
У відповідності до цього сертифікату ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (військова агресія Російської Федерації проти України, шо стало підставою введення воєнного стану, призупинення дії трудових договорів, увільнення співробітників ПП «Сармат» від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, що призвело до призупинення діяльності ПП «Сармат») ПП «Сармат»:
щодо обов'язку: забезпечити виїзд водіїв автотранспорту ПП «Сармат» у напрямку країни Люксембург з метою доставления до України двох причепів:
у термін: з 24 лютого 2022 року за Контрактом № 20221201 від 12.01.2022 р., укладеним з Faymonville Distribution AG, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 01.06.2022 р. - 06.03.2023 р.
Таким чином, у зв'язку із військовою агресію російської федерації проти України та набранням чинності постанови НБУ №18 від 24.02.2022 р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», виконання зобов'язання щодо поставки товару стало неможливим.
Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення - валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів».
Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України:
112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Також, суд звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч.5 ст.13 зазначеного Закону з 12.01.2022 р. по 26.05.2023 р.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 25.07.2023 р. № 0196250714 прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким ПП «Сармат» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 389607,73 гривень, отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5844,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13745 від 05.09.2023року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 5844,12 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного підприємства «САРМАТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 р. № 0196250714.
Стягнути на користь Приватного підприємства «САРМАТ» (ЄДРПОУ 31037360, 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт Широке, вул. Соборна, б. 114), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5844,12 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 12 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька