ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокуСправа №160/23963/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050016776 від 27 липня 2023 року, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком №1,згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії №361 від 19.07.2023 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 05 травня 2023 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 р., на підставі заяви про призначення пенсії №361 від 17.07.2023 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 04 травня 2023 року виповнилося 45 років, а із заявою про призначення пенсії позивач звернулася 19 липня 2023 року. З рішення № 046050016776 від 27 липня 2023 року слідує, що згідно наданих документів страховий стаж позивача складає 54 роки 06 місяців 19 днів (з потрібних 15 років), в тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає 25 років 03 місяці 03 дні (з потрібних 7років 6 місяців). Проте, з рішення № 046050016776 від 27 липня 2023 року слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії саме через відсутність 50-річного віку, передбаченого ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає вказане рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 22.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування, а також встановлено строк відповідачу для надання належним чином завіреної копії пенсійної справи позивача.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечив щодо заявленого позову та зауважив, що копією паспорта громадянина України підтверджується, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та нею не було досягнуто 45-річного віку станом на 11.10.2017 (позивачці виповнилось лише 39 років). Позивачці виповнилось 45 років - 04 травня 2023 року, відповідно, умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не на підставі п.“а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки позивачка не досягла 45 років до 11.10.2017 року (дату набуття чинності внесенням змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Частиною 1 і п.2 ч.2 ст. 114 Розділу XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян” Закону №1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України (19.07.2023) і на момент досягнення нею 45 років (04.05.2023), установлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після 7 років 6 місяців на зазначених роботах та досягнення віку 50 років. Відмовляючи у призначенні позивачці пенсії Головне управління керується Законом №1058, в редакції Закону №2148, який є чинним і регулює спірні правовідносини, тому Головне управління не діяло всупереч закону. Наведені положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції від 11.10.2017 та на сьогодні) та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148-УІП від 03.10.2017 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавалися. Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області був відсутній вибір між більш чи менш сприятливим для позивачки законом, оскільки спірні правовідносини на час їх виникнення регулював один Закон (№1058).
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечив щодо заявленого позову та зауважив, що 19.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Список № 1. В подальшому, рішенням за №046050016776 від 27.07.2023 р. відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку 50 років. Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-1V на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, зокрема, не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи відповідність дій Головного управління нормам чинного законодавства, котрим врегульовані наявні спірні правовідносини, відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 19 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після досягнення 45 років, звернулась до відповідача 1 з заявою про призначення пенсії по Списку №1, згідно з частиною другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від № 046050016776 від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 та зазначено:
«...Відмова у призначенні пенсії за віком по списку № 1 ОСОБА_1 ...
...Необхідний страховий стаж відповідно до п.2.1. статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 20 років з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вік заявниці - 45 р. 2 м. 15 д.
Страховий стаж заявника становить 54 р. 6 м. 19 д. тому числі по списку № 1 25 р. 3 м. 3 д.
Згідно зі ст.. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи працівника мають особи, які працювали на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. 2, Зцієї статті (список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах). До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами.
Пенсійний вік зазначений пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 50 років. Пенсія призначається при стажі: у жінок - не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, у чоловіків - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які не мають стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важким умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи, чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до стажу зараховано всі періоди роботи.
Заявниця працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
Висновок: не має право на призначення пенсії за віком відповідно до п.2.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку - 50 років».
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Частиною першоюстатті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цьогозакону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІVрозділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить істаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
За приписамистатті 12 Закону № 1788-XIIправо на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а'статті 13 Закону № 1788-XIIв редакції, чинній до внесення змінЗаконом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а'статті 13 Закону № 1788-ХІІвік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIII(пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеногоРішеннязастосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону№ 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зіст. 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.
Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Суд зазначає, що обрані відповідачем у даному спорі мотиви прийняття оскаржуваного рішення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписівст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'на користь невладного суб'єкта - приватної особи, тобто на користь позивача.
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.
При прийнятті рішення суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20, висновки якої є обов'язковими для застосування судом у цій справі.
Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положенняЗакону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим, вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносинЗакон № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених врішенніКСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV- з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.Таке регулювання порушує вимогу «якостізакону», передбаченуКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Тому відмова управління ПФУ в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 54 роки 06 місяців 19 днів, у тому числі на роботах за списком № 1 - 25 років 03 місяці 03 дні, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другоїстатті 114 Закону № 1058-ІV,є протиправною.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача 2 № 046050016776 від 27 липня 2023 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком №1.
При цьому, суд зазначає, що права позивача порушені вказаним протиправним рішенням, а не діями щодо відмови у призначенні пенсії.
Щодо підстав зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити, позивачу пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку, створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 05.05.2023 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як визначений суб'єкт призначення.
Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача 2 призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Що стосується дати, з якої позивачу має бути призначена пенсія, суд зауважує, що за приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що з заявою про призначення пенсії позивач звернулась 05.05.2023р., отже, враховуючи норми пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія повинна бути призначена позивачу з дня звернення із заявою до пенсійного органу, а саме, з 05.05.2023р.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 05.05.2023р.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача, в сумі 536,80 грн., що підтверджуються квитанцією від 12.09.2023 р. №5297-9331-1016-7681.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050016776 від 27 липня 2023 року на підставі заяви про призначення пенсії №361 від 19.07.2023 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, з року 05.05.2023р.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька