ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокуСправа №160/27195/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
18.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 04525024, за ненадання достовірної, точної та повної запитуваної публічної інформації, (згідно пункту 7 ч.2 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), відповідно до поставлених питань, у запиті на інформацію від 25.03.2023 року;
- зобов'язати відповідача по справі повторно розглянути запит на інформацію від 25.03.2023 року, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду по даній справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. На підставі статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” позивач звернувся до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, зокрема, із запитом на інформацію від 25.03.2023 року, який був направлений на адресу відповідача за допомогою засобів поштового зв'язку АТ “Укрпошта” та вручений останньому 05.04.2023р. Листом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №03-09/11/1159 від 10.04.2023р. позивача було повідомлено про те, що з метою виконання його запитів про надання інформації, документів та роз'яснень, враховуючи великий об'єм запитуваної інформації, позивача запрошують до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровської району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у п'ятницю 14.04.2023 року з 13:00 до 14:00 для ознайомлення, де буде надано можливість зробити фотокопії запитуваних ним документів. Наведений лист був отриманий позивачем 18.04.2023 року, при цьому, така відповідь надана відповідачем несвоєчасно та позивач не отримав запитуваної публічної інформації. Вказане порушує право позивача на доступ до публічної інформації. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
У встановлений строк відповідачем відзиву на позов надано не було.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з запитом на інформацію, що подається фізичним особам відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 25.03.2023 р., в якому просив надати публічну інформацію стосовно розпорядження бюджетними коштами відповідача. Зокрема, щодо оплати послуг поштового зв'язку за пересилання поштової кореспонденції на ім'я позивача та алгоритму (способу, механізму) цієї оплати.
Листом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №03-09/11/1159 від 10.04.2023р. позивача було повідомлено про те, що з метою виконання його запитів про надання інформації, документів та роз'яснень, враховуючи великий об'єм запитуваної інформації, позивача запрошують до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровської району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у п'ятницю 14.04.2023 року з 13:00 до 14:00 для ознайомлення, де буде надано можливість зробити фотокопії запитуваних ним документів.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю відповідача щодо ненадання достовірної, точної та повної запитуваної публічної інформації (згідно пункту 7 ч.2 ст.23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”), відповідно до поставлених питань, у запиті на інформацію від 25.03.2023 року, у зв'язку з чим просить відновити таке його порушене право шляхом визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію від 25.03.2023 року, у відповідності до вимог, передбачених Законом України “Про доступ до публічної інформації”, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
За приписами ст.40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходяться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011р. №2939-УІ (надалі - Закон №2939).
Згідно до статті 1 Закону №2939 встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 3 Закону №2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про доступ до публічної інформації” доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Стаття 5 Закону №2939 гарантує, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ч.2 ст.19 Закону №2939 запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939 визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
За приписами ч.1 статті 22 Закону №2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При цьому, ч.2 ст.22 Закону №2939 встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Окрім того, частиною другою статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (“трискладовий тест”):
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
З аналізу наведених норм вбачається, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, яка має бути повною, достовірною та точною, або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
При цьому, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію, в іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області із запитом на інформацію від 25.03.2023р. згідно ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, в якому просив надати публічну інформацію.
Наведений запит на публічну інформацію було надіслано позивачем засобами поштового зв'язку, отримано Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області 05.04.2023 року, що підтверджується копіями фіскального чеку, службового чеку, опису вкладення та трекінгом із сайту Укрпошти.
Листом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від №03-09/11/1159 від 10.04.2023р. позивача було повідомлено про те, що з метою виконання його запитів про надання інформації, документів та роз'яснень, враховуючи великий об'єм запитуваної інформації позивача запрошують до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровської району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у п'ятницю 14.04.2023 року з 13:00 до 14:00 для ознайомлення, де буде надано можливість зробити фотокопії запитуваних ним документів, що підтверджується змістом копії відповідного листа.
Згідно Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідний строк розгляду запиту починає обчислюватись з моменту отримання запиту.
Отже, останній день строку для надання відповіді на вказаний запит припадав на 10.04.2023 року, в свою чергу вказана відповідь датована 10.04.2023 року.
За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем надано відповідь на запит позивача від 25.03.2023 року з дотриманням встановленого Законом України “Про доступ до публічної інформації” строку для надання такої відповіді.
При цьому, зі змісту відповіді відповідача від 10.04.2023 року вбачається, що позивачеві пропонувалось прибути до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровського району для ознайомлення із запитуваними документами та зняття фотокопій, обґрунтовуючи наведене великим об'ємом запитуваної інформації.
Отже, із аналізу наведеної відповіді вбачається, що відповідачем не надано відповіді по суті запиту, водночас, і не відмовлено у наданні запитуваної інформації та документів, а запропоновано прибути до селищної ради для ознайомлення із вказаними документами та здійснення з них фотокопій, тобто, фактично відповідачем вчинені дії на забезпечення доступу до документів, що запитуються.
Разом з тим, слід зазначити, що Закон України “Про доступ до публічної інформації” не передбачає надання відповіді на запит про отримання публічної інформації у вигляді запрошення прибути до розпорядника інформації для ознайомлення із запитуваною інформацією, а отже, відповідачем порушено порядок, спосіб та строки розгляду запиту позивача, поданого в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
З урахуванням того, що підставою для звернення позивача до суду є ненадання відповідачем інформації на запит, доказів надання якої відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинені дії щодо розгляду запиту позивача на інформацію від 25.03.2023 року не в порядку та не у спосіб, передбачені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, тому такі дії відповідача є протиправними.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо розгляду запиту позивача на інформацію від 25.03.2023 року не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, враховуючи приписи Закону України “Про доступ до публічної інформації” та обставини справи встановлені судом щодо не надання відповідачем запитуваної у запиті від 25.03.2023р. інформації.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо розгляду запиту позивача на інформацію від 25.03.2023 року не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, суд приходить до висновку, що відповідач, вчинивши наведені дії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача порушують право позивача на отримання публічної інформації, яке підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду запиту позивача на інформацію від 25.03.2023 року не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладеного, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію від 25.03.2023 року в порядку та у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, враховуючи те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо неналежного розгляду такого запиту та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі “Кечко проти України” зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Також і у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію від 07.02.2023 року в порядку та у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Приймаючи до уваги все викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору, понесені позивачем, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 536 грн. 80 коп., виходячи із розрахунку: 1073,60 грн./2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262,293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 25.03.2023 року не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”.
Зобов'язати Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б; код ЄДРПОУ 04525024) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на інформацію від 25.03.2023 року в порядку та у спосіб, встановлені Законом України “Про доступ до публічної інформації”.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б; код ЄДРПОУ 04525024) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук