Справа № 761/7804/23
Провадження № 1-кп/761/2636/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100000339 відомості, щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 січня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кобелячок Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 1 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим вважав, що є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Потерпілий судовому засіданні при розляді клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, вказали, що потерпілого вже допитано а тому нема сенсу на нього впливати.
Суд, вислухавши клопотання та думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою суду від 28.03.2023 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на протязі судового розгляду востаннє продовжено строком до 16 вересня 2023 року, включно.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи вище викладене суд, прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити незмінним, оскільки у відповідності до вимог п.п. 4, 5 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали.
Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Судом також враховано й особа обвинуваченого, ОСОБА_3 , який раніше судимий, крім того у разі доведення вини у даному кримінальному провадженні, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Між тим ОСОБА_3 , не працевлаштований, достатніх стримуючих соціальних зв'язків не має, а тому усвідомлюючи можливість призначення вказаного покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, обвинувачений може переховуватись від суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази потерпілих, свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу відсутності ризику впливу на потерпілого. Так, на теперішній час розпочата стадія судового розгляду, крім того, не допитано усіх учасників по даному провадженню, а тому суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити до обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів.
Окрім того, відповідно до положень п.1 ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину з використанням насильства.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 52, 183, 189, 199, 27, 314-317, 334 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Київський слідчий ізолятор», визначити до 29 жовтня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала є обов'язковою для негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного упродовж п'яти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя ОСОБА_1