ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокуСправа №160/22979/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 056650007341 від 26.05.2022 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно ч. З ст. 114 Закону Ккраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 23.02.2017 по 11.12.2017 у ТОВ "Управління Донбасспецстрой";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з дати звернення, а саме 18.05.2022 р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Однак, пенсійний орган в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відмовив, оскільки недостатньо необхідного пільгового стажу.
Позивач вважає таку відмову пенсійного органу протиправною, тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 29.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування, а також встановлено строк відповідачу для надання належним чином завіреної копії пенсійної справи позивача.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи в ТОВ "Управління Донбасспецстрой" з 23.02.2017р. по 11.12.2017р., оскільки уточнююча довідка від 31.08.2013р. №175-1 не відповідає Порядку передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993р., а саме - довідка підписана двома особами; відсутній підпис головного бухгалтера. Крім того, однією з умов для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є досягнення особою віку 50 років. Однак, відповідно до паспорта. ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до органу Пенсійного фонду України було досягнуто 48 років, ще суперечить вимогам чинного закону щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Враховуючи зазначене та вимоги чинного законодавства, оскільки позивач не досяг віку в 50 років та відсутній необхідний пільговий стаж встановлений статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на даний час відсутні.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем надано усі необхідні документи для призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650007341 від 26.05.2022р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено наступне.
До пільгового стажу не зараховано періоди в ТОВ ''Управління Донбасспецстрой” з 23.02.2017 р. по 11.12.2017 р., оскільки уточнююча: довідка від 31.08.2018р. № 175-1 не відповідає порядку передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993р., а саме - довідка підписана двома особами, відсутній підпис головного бухгалтера.
Не погоджуючись з позицією пенсійного органу та вважаючи його рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058).
Частиною 3 ст.114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. “Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, як вбачається з матеріалів справи, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить записи, зокрема:
з 23.02.2017 р. - прийнятий помічником начальника підземної ділянки з повним робочим днем відповідно до Наказу №33-к від 22.02.2017 р.;
з 11.12.2017 - звільнений згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін від відповідно до Наказу №477-к від 11.12.2017 р.
Довідкою від 31.08.2018р. ТОВ "Управління Донбасспецстрой" підтверджено, що позивач у період з 23.02.2017р. по 11.12.2017р. працював на посаді помічником начальника підземної ділянки з повним робочим днем, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах та підтверджує факт роботи в умовах особливо шкідливі та особливо важкі умови праці.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018р. у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Водночас те, що у документах, наданих/оформлених уповноваженим органом (роботодавцем) відсутня окрема інформація за вказаний період, не може позбавляти особу права на врахування відповідного стажу/ періоду роботи.
Вказаний період підтверджений записами трудової книжки і ці обставини не є спірними. Записи трудової книжки засвідчені відтисками печаток відповідного підприємства, не містять виправлень/підтирань, інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Тому, наведені відповідачем мотиви щодо не зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в силу встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 наявні усі необхідні відомості, які визначають його право на зарахування спірного періоду саме до пільгового стажу за Списком № 1.
Отже, на думку суду, вказаних документів достатньо для зарахування спірного періоду до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на викладене суд приходить висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені у рішенні від 26.05.2022р. № 056650007341, є протиправними та вчинені без врахування вищенаведених обставин.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення ГУПФ України в Рівненській області від 26.05.2022р. № 056650007341, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити.
Також, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону Ккраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 23.02.2017р. по 11.12.2017р. у ТОВ «Управління Донбасспецстрой», враховуючи те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із не зарахуванням наведеного стажу, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача призначити і виплачувати позивачеві з дати звернення - 18.05.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Окрім того, при прийнятті даного рішення, судом враховується і те, що у даному випадку, саме наявність у позивача необхідного пільгового стажу, визначеного ч.3 ст.114 Закону №1058, є підставою для призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому, за нормами ч.2 ст.24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду, тобто повноваження щодо обчислення стажу є виключною компетенцію пенсійних органів, а тому адміністративний суд не наділений повноваження підміняти пенсійний орган та самостійно обчислювати страховий стаж позивача для призначення пенсії, а, відповідно, без проведення розрахунку такого стажу і зобов'язувати призначати пенсії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права за умови визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Рівненській області від 26.05.2022р. № 056650007341 щодо відмови позивачеві у призначенні пільгової пенсії, а також і зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача ТОВ "Управління Донбасспецстрой" з 23.02.2017 р. по 11.12.2017 р., є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах від 18.05.2023 р., відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України, виходячи з вимог ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції до платіжної інструкції №5724-0471-4484-5772 від 19.09.2023р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 536 грн. 80 коп., (виходячи із розрахунку: 1073,60 грн./2).
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 056650007341 від 26.05.2022 року про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону Ккраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 23.02.2017р. по 11.12.2017р. у ТОВ "Управління Донбасспецстрой".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах від 18.05.2023р. відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька