Провадження № 2/760/5165/23
Справа № 760/17682/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» /далі - ПрАТ «АК «Київводоканал»/ (ЄДРПОУ: 03327664; адреса: 01015, м. Київ,вул. Лейпцизька, 1-а) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
23.11.2022 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 15.11.2022, за підписом представника позивача - Плясун О.І. (діє на підставі довіреності), в якій ставиться питання про стягнення з відповідачки:
- 44 835,26 грн - заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги;
- 26 155,70 грн - інфляційних втрат;
- 4 987,15 грн - 3% річних;
- 2 481,00 грн судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 06.12.2022.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 12.12.2022.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16.12.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Доводи позову
В обґрунтування позовних вимог вказується, що відповідач отримує послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначається, що відповідач отримував послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору-1, оскільки після розміщення 05.08.2014 повідомлення про публічний договір (оферту) та договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у газеті «Хрещатик» № 110 (4510), на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідача не надходило.
Як стверджується в позові, 01.02.2020 Договір-1, що був укладений між сторонами, додатково був складений у письмовій формі.
Крім того, у позові зауважується, що 31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021 та від 31.12.2021) (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов Договорів та вимог нормативних актів своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, спожитих в період з 01.07.2014 по 30.09.2022 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у останньої утворилась заборгованість в сумі 44 274,21 грн.
Також у позові вказується, що відповідачка не виконує обов'язки щодо сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку та щодо внесення плати за абонентське обслуговування, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 82,67 грн та 477,88 грн.
Отже, зі слів позивача, розмір заборгованості відповідача за надані житлово-комунальні послуги складає:
-44 274,71 грн - заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
-82,67 грн - заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;
477,88 грн - заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування,
що разом складає 44 835,26 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 987,15 грн та інфляційні втрати у розмірі 26 155,70 грн.
Таким чином, за твердженнями позивача, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги позивача перед відповідачем становить 44 835,26 грн, яка має бути сплачена з урахуванням 3% річних від простроченої суми - 4 987,15 грн та 26 155,70 грн інфляційних втрат.
Щодо правової позиції відповідача
Відзив на позовну заяву не надійшов.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до наданої довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА, відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.11.1981 по т.ч. зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 31).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV громадянин України …> зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до ч. 10 ст. 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. …> За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідач кореспонденцію суду не отримала, а лист повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36).
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд 29.09.2023 зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади (а.с. 37; https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/gromadyanam/111/1484500/).
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ( ОСОБА_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 31) та, відповідно, є споживачем комунальних послуг, які їй за відповідну плату надає позивач.
26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року № 1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) /а.с. 9/.
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору (а.с. 12).
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
В матеріалах справи міститься копія договору № 2908133921 від 01.02.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «АК «Київводоканал» про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-11).
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2020 між ОСОБА_1 та ПрАТ «АК «Київводоканал» укладено договір № 2908133921/Р/2020 про розстрочення заборгованості (а.с. 14-15).
Відповідно до п. 1.1 Договору від 25.02.2020, боржник визнає свою заборгованість перед кредитором, що виникла у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_2 , яка станом на 01.02.2020 становить суму у розмірі: 30 245,42 грн (а.с. 14).
Згідно з п. 2.1. Договору від 25.02.2020 розстрочення заборгованості, вказаної у п. 1.1 Договору, надається на 24 календарних місяці (з 01.03.2020 по 28.02.2022) /а.с. 14/.
До матеріалів справи позивачем долучено довідку про заборгованість станом на 01.11.2022 (а.с. 16), з якої вбачається, що заборгованість відповідача становить 44 835,26 грн, та складається з:
- 44 274,71 грн - заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
- 82,67 грн - заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;
- 477,88 грн - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 по вересень 2022 (а.с. 17-19) вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 75 978,11 грн з яких: 44 274,71 грн - за житлово-комунальні послуги; 82,67 грн - зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 477,88 грн - з внесення плати за абонентське обслуговування; 4 987,15 грн - 3 % річних; 25 155,70 грн - інфляційних втрат.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України)
Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 24.11.1981 та є споживачем комунальних послуг.
Зі змісту наданих позивачем доказів, зокрема, розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за надані за вказаною адресою житлово-комунальні послуги з липня 2014 по вересень 2022 становить 44 835,26 грн.
Суд зазначає, що відповідач доводів позивача про вказану заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості не подав, факт ненадання позивачем відповідних послуг, або відмови від отримання таких послуг - не довів.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками.
Позивачем у справі, що є предметом розгляду, доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості і його розміру.
При цьому, як зазначалось, доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідач в ході судового розгляду справи не надав, як і не надав допустимих доказів належного виконання ним зобов'язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 44 835,26 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Щодо нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України
Позивач також просить суд стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).
Як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21), суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Щодо стягнення інфляційних
Аналіз наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат свідчить, що такий розрахунок є арифметично не вірним, у зв'язку з тим, що позивачем застосовано помилковий показник індексу інфляції.
Враховуючи наведене, суд зробив перевірку розрахунків нарахувань інфляційних втрат:
-За 2014 рік загальна сума заборгованості складає - 2 464,98 грн, а саме: 84,61 грн - за липень 2014; 421,63 грн - за серпень 2014; 485,81 грн - за вересень 2014; 563,47 грн - за жовтень 2014; 461,01 грн - за листопад 2014; 448,45 грн - за грудень 2014;
- За 2015 рік загальна сума заборгованості складає - 2 544,75 грн, а саме: 485,28 грн - за січень 2015; 309,98 грн - за лютий 2015; 325,06 грн - за березень 2015; 266,31 грн - за квітень 2015; 313,93 грн - за травень 2015; 411,72 грн - за червень 2015; 437,16 грн - за липень 2015; 414,92 грн - за серпень 2015; 416,18 грн - за вересень 2015; 406,83 грн - за жовтень 2015; 401,35 грн - за листопад 2015; 356,03 грн - за грудень 2015;
- За 2016 рік загальна сума заборгованості складає - 4 588,11 грн, а саме: 367,07 грн - за січень 2016; 389,77 грн - за лютий 2016; 338,50 грн - за березень 2016; 331,26 грн - за квітень 2016; 219,99 грн - за травень 2016; 365,19 грн - за червень 2016; 367,44 грн - за липень 2016; 475,99 грн - за серпень 2016; 452,90 грн - за вересень 2016; 435,75 грн - за жовтень 2016; 427,26 грн - за листопад 2016; 416,99 грн - за грудень 2016;
- За 2017 рік загальна сума заборгованості складає - 4 425,68 грн, а саме: 407,74 грн - за січень 2017; 391,39 грн - за лютий 2017; 383,29 грн - за березень 2017; 371,74 грн - за квітень 2017; 336,43 грн - за травень 2017; 404,61 грн - за червень 2017; 324,90 грн - за липень 2017; 383,33 грн - за серпень 2017; 366,15 грн - за вересень 2017; 363,88 грн - за жовтень 2017; 356,12 грн - за листопад 2017; 336,10 грн - за грудень 2017;
- За 2018 рік загальна сума заборгованості складає - 2 940,00 грн, а саме: 327,96 грн - за січень 2018; 318,12 грн - за лютий 2018; 311,02 грн - за березень 2018; 310,28 грн - за квітень 2018; 245,94 грн - за травень 2018; 270,68 грн - за червень 2018; 285,87 грн - за липень 2018; 264,56 грн - за серпень 2018; 136,27 грн - за вересень 2018; 150,40 грн - за жовтень 2018; 161,55 грн - за листопад 2018; 157,35 грн - за грудень 2018;
- За 2019 рік загальна сума заборгованості складає - 3 038,02 грн, а саме: 154,83 грн - за січень 2019; 165,58 грн - за лютий 2019; 277,51 грн - за березень 2019; 265,21 грн - за квітень 2019; 271,70 грн - за травень 2019; 340,94 грн - за червень 2019; 280,65 грн - за липень 2019; 325,35 грн - за серпень 2019; 311,02 грн - за вересень 2019; 190,10 грн - за жовтень 2019; 233,07 грн - за листопад 2019; 232,06 грн - за грудень 2019;
- За 2020 рік загальна сума заборгованості складає - 2 095,13 грн, а саме: 268,05 грн - за січень 2020; 269,53 грн - за лютий 2020; 282,38 грн - за березень 2020; 147,28 грн - за квітень 2020; 146,21 грн - за травень 2020; 149,42 грн - за червень 2020; 150,50 грн - за липень 2020; 147,83 грн - за серпень 2020; 142,55 грн - за вересень 2020; 135,77 грн - за жовтень 2020; 131,12 грн - за листопад 2020; 124,49 грн - за грудень 2020;
- За 2021 рік загальна сума заборгованості складає - 1 240,06 грн, а саме: 119,44 грн - за січень 2021; 111,00 грн - за лютий 2021; 107,54 грн - за березень 2021; 101,21 грн - за квітень 2021; 88,68 грн - за травень 2021; 99,76 грн - за червень 2021; 104,11 грн - за липень 2021; 111,05 грн - за серпень 2021; 106,04 грн - за вересень 2021; 101,62 грн - за жовтень 2021; 98,33 грн - за листопад 2021; 91,28 грн - за грудень 2021;
- За січень 2022 сума заборгованості складає - 98,74 грн.
Отже, інфляційні нарахування = 2 464,98 грн + 2 544,75 грн + 4 588,11 грн + 4 425,68 грн + 2 940,00 грн + 3 038,02 грн + 2 095,13 грн + 1 240,06 грн + 98,74 грн = 23 435,47 грн.
За таких обставин, у зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, з відповідача на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» слід стягнути інфляційні витрати у розмірі 23 435,47 грн.
Щодо стягнення 3% річних
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено вірність здійсненого нарахування. Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він здійснений арифметично вірно і не спростований відповідачем.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 987,15 грн підлягає задоволенню.
Щодо судового збору
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2 481,00 грн судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями № 10298 від 15.11.2022 (а.с. 8).
З урахуванням результатів розгляду спору, на підставі ч.ч. 1, 9 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 481,00 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а):
- 44 835,26 грн (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень двадцять шість копійок) за спожиті житлово-комунальні послуги;
- 23 435,47 грн (двадцять три тисячі чотириста тридцять п'ять гривень сорок сім копійок) інфляційних втрат;
- 4 987,15 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень п'ятнадцять копійок) 3% річних;
- 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору;
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич