ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 грудня 2023 року Справа 160/32206/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України, в якій позивач просить відновити порушені права і свободи на отримання публічної інформації шляхом визнання бездіяльність суб'єкта владних повноважень з назвою Управління справами Апарату Верховної Ради України протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, а саме: на виконання положень Конституції і законів України, рішень Конституційного Суду України надати належним чином завірену фотокопію з оригіналу Закону України прийнятого не менш, як двома третинами від конституційного складу Верховної ради України «Про опис державних символів України та порядок їх використання» відповідно до вимог статті 20 Конституції України.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Так, в прохальній частині позову, позивач просить відновити порушені права шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною, проте не зазначає в чому саме полягає протиправна бездіяльність вказаного суб'єкта.
Також, слід зазначити, що запит на отримання публічної інформації від 15.11.2023 №ЗПІ-031/045/23 адресовано до Верховної Ради України, а розглянуто останній - Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України (лист від 22.11.2023 №09/15-2023/257822).
Проте, відповідачем у справі визначено - Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Слід зазначити, що п.7, п.9 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частина 3 статті 46 КАС України визначає, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- позовної заяви із зазначенням в прохальній частині позову в чому саме полягає протиправна бездіяльність відповідача.
Крім того, позивачу необхідно визначитись з відповідачем у справі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
-позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням в прохальній частині позову в чому саме полягає протиправна бездіяльність відповідача та визначеним відповідачем у справі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська