Справа №760/29110/23
1-кс/760/12024/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Георгіївка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100090003604 від 04 грудня 2023 року, за ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Обґрунтовує подане клопотання наступним.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022: Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому дії воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до закону України «Про затвердження Указу Президента України про продовження строку дії воєнного стану в України» від 08.11.2023 №3429-ІХ продовжити строк дії воєнного стану в Україні до 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
01 грудня 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але у вечірній період доби, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла в ніч на 02 грудня 2023 року), будучи раніше знайомим з останньою, та перебуваючи з нею в дружніх та інтимний відносинах, проводив з останньою дозвілля.
Останні проводили час сумісно, у зальній кімнаті, під перегляд кінофільмів та розпивання слабоалкогольних напоїв, а саме пива. У подальшому, ОСОБА_5 залишився ночувати у ОСОБА_8 разом із нею на дивані, що знаходиться у зальній кімнаті.
02 грудня 2023 року, приблизно о 08 год. 00 хв., ОСОБА_5 прокинувся. Побачив, що ОСОБА_8 спить, вирішив піти до свого транспортного засобу, що знаходився поруч з житловим будинком АДРЕСА_3 , для того, щоб взяти краплі для носу від нежиттю. У подальшому, повернувшись до квартири АДРЕСА_4 , того ж дня, приблизно о 08 год. 30 хв., ОСОБА_5 , відчинивши двері ключем, пройшов до загальної кімнати, де на той момент знаходилась ОСОБА_8 .
Впевнившись, що остання померла (станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 причина смерті не встановлена), у ОСОБА_5 виник злочинний, корисливий умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки майна, що належить ОСОБА_8 , ОСОБА_5 діючи умисно, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, приблизно о 08 год. 40 хв., побачив мобільний телефон «Apple Iphone 13», що лежав на столі біля телевізора, тому направився туди та положив його до кишені штанів. Не зупиняючись на вчинені протиправних дій, також вирішив викрасти коробку чорно-червоного кольору з виробами з дорогоцінних металів та біжутерію, а також сумку коричневого кольору «Tommy Hilfiger» з шафи у вітальній кімнаті, дані речі ОСОБА_5 заховав під куртку чорного кольору в яку був одягнений. Після цього, утримуючи вищевказані речі, діючи умисно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, покинув квартиру через вхідні двері.
Під час допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено, що діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на суму 26000 гривень.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За вчинене кримінальне провадження, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а саме ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України. А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов'язане в тому числі з позбавленням волі, ОСОБА_5 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працюючий, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зав'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що підозрюваний діяв за заздалегідь розробленим злочинним планом, у разі застосування до нього хоча б одного із запобіжних заходів не пов'язаного із позбавленням волі, можливі ризики знищення слідів, які матимуть значення для кримінального провадження та використані як докази в суді. Так, підозрюваний повідомив, що вироби з дорогоцінних металів та біжутерію мав на меті передати своїй дружині.
Враховуючі тяжкість вчинення кримінального правопорушення, вважає обґрунтованим ризик впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни останніми показань, у зв'язку з чим більш м'який запобіжний захід не наддасть належної правової поведінки підозрюваному, аніж позбавлення волі.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи всі наведені обставини та підстави, вважає наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки вони не дадуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом з тим, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів із визначеним розміром застави - вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним, в разі внесення обвинуваченим розміру застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступних, передбачених п.п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків, а саме:
1) з'являтися за кожною вимогою до СВ Солом'янського УП ГУ Національної поліції в м. Києві за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або мiсця роботи.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт або особисте зобов'язання. Зазначили, що пропонований стороною обвинування розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійно го місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Солом'янської окружної прокуратури м. києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090003604, внесеному 04.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України.
06.12.2023 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 2 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 лютого 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08.12.2023 року, взявши під варту в залі суду.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 40 ( сорока) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р UA 128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, надавши документ, який підтверджує внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-х місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1