Справа №760/12885/23
2-др/760/167/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Щепановій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гриневича Євгенія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2023 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було задоволено.
Визнано виконавчий напис № 4793, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем - 23.10.2020 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №62/П/74/2008-840 від 20.02.2008 року у розмірі 2 225 781,62 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ: 40340222) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн., внесені через ТАСКОМБАНК згідно квитанції №32528798800007032611 від 05.06.2023, як судовий збір при подачі позову.
27.11.2023 представником позивача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення до якої було долучено докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.
29.11.2023 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану заяву було передано для розгляду судді Букіній О.М.
В поданій заяві просить суд ухвалити додаткове рішення у справі яким стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн.
05.12.2023 представником відповідача до суду було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у останній вказує, що представником позивача було пропущено строк для подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, а тому заява підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, якщо суд буде розглядати дану заяву по суті, то представник відповідача просив суд задовольнити її частково та стягнути судові витрати у розмірі 1 000,00 грн.
Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Часиною 4 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Часиною 5 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, докази понесення позивачем витрат на правову допомогу були подані разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, тобто 27.11.2023.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначала, що орієнтований розрахунок суми витрат, яків позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається із судового збору у сумі 1 073,60 грн. та витрат на правову допомогу у орієнтованому розмірі складає 150 000 грн.
Таким чином встановлено, що представником позивача було подано докази понесення витрат на праву допомогу з порушенням приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки розгляд справи було завершено ухваленням судового рішення 22.11.2023.
Суд враховує, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесенних нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При цьому, ст.141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.06.2023 розгляд справи був призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ували суду від 15.06.2023 представником позивача було отримано у електронної кабінеті підсистеми «Електронний суд» 05.07.2023, а тому останній був повідомлений про порядок розгляду даної справи, відсутність стадії судових дебатів та мав можливість повідомити суду про неможливість подання доказів на підтвердження фату понесення витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у справі.
Разом із тим, такого повідомлення представником позивача до ухвалення судового рішення у справі здійснено не було.
З тексту позовної заяви, яка є єдиним процесуальним документом по суті в справі наданим представником позивача, не вбачається, що представник позивача заявляв про те, що ним будуть подані у строки, передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України, додаткові докази про понесені судові витрати. В заяві формально лише вказано, що орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 150 000 гривень.
Таким чином судом встановлено, що представником позивача пропущено строк для подання заяви про судові витрати.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч. 8 ст. 141ЦПК України граничного строку для її подання, тобто після закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення по справі.
Вивчивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишення без розгляду у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 260, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гриневича Євгенія Васильовича про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 13.12.2023.
Суддя: О.М.Букіна