ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 грудня 2023 року Справа 160/32110/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
06.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» станом на розрахункову дату в сумі 2 044 838 465,98 грн., зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку-з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» перед НАК «Нафтогаз України» за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності;
визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу Товариством побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021, в сумі 861 364 194,06 грн., відповідно до вимог Закону №2479-ІХ компенсація якого мала бути направлена на врегулювання заборгованості перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» станом на розрахункову дату в сумі 2 044 838 465,98 грн., грн., зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» перед НАК "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності;
зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити різницю між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу Товариством побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021 в сумі 861 364 194,08 грн., відповідно до вимог Закону №2479-ІХ відповідно до вимог Закону №2479-ІХ компенсація якого мала бути направлена на врегулювання заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»,
За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/32110/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 20 пункту 1 статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - нормативний документ, а не нормативно-правовий акт.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». У пункті 1 розділу 1 глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 8, 9 статті 11, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності). Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.».
Однак, не всі додатки, долучені до позовних матеріалів, засвідчені належним чином.
Позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії всіх сторінок свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю для суду та відповідача, а також довіреності для долучення до позовної заяви відповідачу.
Також, згідно із п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами ч.6 ст.161 КАС України, якими встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовної заяви, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у незатвердженні розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» станом на розрахункову дату в сумі 2 044 838 465,98 грн., та у незатвердженні різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу Товариством побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021, в сумі 861 364 194,06 грн.
На обґрунтування позовних вимог, позивачем у позові зазначено, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» має законодавчо передбачене право на врегулювання грошових зобов'язань як постачальника природного газу, який в період з 1 січня до 30 квітня 2021 здійснював поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 включно, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» шляхом проведення взаєморозрахунків, передбачених Законом №1639-ІХ в редакції Закону №2479-ІХ. На виконання вимог Закону №2479-ІХ та в підтвердження понесених Товариством збитків ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснило розрахунок щомісячних різниць між вартістю ресурсу природного газу, використаного для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021, відповідно до вимог Закону №2479-ІХ. Зазначений висновок було подано Товариством 19.01.2023р. до НКРЕКП (вих. №497-Сл-505-0123 від 19.01.2023р.). Проте, розрахунки не затверджені.
При цьому, позивачем зазначається, що питання затвердження відповідних розрахунків декілька разів виносилось на засідання НКРЕКП, у тому числі 14.03.2023.
Отже, про обставини, з якими пов'язується протиправна бездіяльність відповідача, позивачу достеменно відомо. водночас із цим позовом звернувся до суду лише 04.12.2023, тобто із значним пропуском строку.
Однак, в порушення ч.6 ст.161 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення та докази поважності причин його пропуску до суду не надано.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- засвідчених копій всіх сторінок свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю відповідно до кількості учасників справи, а також довіреності для долучення до позовної заяви відповідачу;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстави для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску цього строку.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова