ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 грудня 2023 року Справа 160/31629/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.05.2021 року про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 31101,96 грн., в якій зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 « НОМЕР_1 », який не є боржником жодного виконавчого провадження;
визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 05.07.2021 року №65969334, в яких зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 « НОМЕР_1 », який не є боржником жодного виконавчого провадження;
зобов'язати державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт (обтяження), який накладено на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і обліковується за його реєстраційним номером облікової картки платника податків - « НОМЕР_1 »;
шляхом припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: вид обтяження: публічне обтяження, тип обтяження: арешт рухомого майна, Зареєстровано: 05.07.2021 11:16:54 за №29057533 реєстратором; Логвиненко Тетяна Миколаївна, Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Дніпропетровська обл., Документ-підстава: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 65969334, виданий 05.07.2021 року, Об'єкт обтяження: все рухоме майно, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати;
шляхом припинення обтяження і виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта запису про обтяження: 42810390 (спеціальний розділ). Дата, час державної реєстрації: 05.07.2021 11:00:35, Державний реєстратор: Логвиненко Тетяна Миколаївна, Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Дніпропетровська обл.. Документи, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер; 65969334, виданий 05.07.2021 року. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59090679 від 05.07.2021 11:01:29, Вид обтяження: арешт нерухомого майна, Опис предмета: все нерухоме майно.
За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/31629/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання адміністративного позову з'ясовує, чи: поданий позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення адміністративного позову без руху, повернення адміністративного позову або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі адміністративного позову, якщо відсутні підстави для залишення адміністративного позову без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов'язкові реквізити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 6 ст. 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, в порушення вказаних вимог в позовній заяві не зазначено наявність або відсутність електронного кабінету позивача.
Відомості щодо зареєстрованого електронного кабінету адвоката, зазначені представником позивача адвокатом Димитрашко Д.В., не відповідають дійсності.
Суд зазначає, що за змістом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 073,60 грн.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1073,60грн. та не більше 13420,00грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем заявлено декілька позовних вимог (як майнового, так і немайнового характеру).
Так, позовні вимоги щодо оскарження постанови від 12.05.2021 року про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 31101,96 грн., є однією позовною вимогою, майнового характеру, судовий збір становить 1073,60грн.
Позовні вимоги щодо оскарження постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 05.07.2021 року №65969334, є іншою позовною вимогою, немайнового характеру, судовий збір становить 1073,60грн.
Водночас, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі позивачем не сплачено.
Відповідно до акту управління з організаційного забезпечення суду від 04.12.2023 №1045 під час розкриття конверту, надісланого від ОСОБА_1 , було виявлено відсутність додатка, зазначеного у позові: квитанції про сплату судового збору.
За таких обставин, позивачеві слід сплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на суму 2147,20грн.
Також, відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:
- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, у розумінні положення ст.287 КАС України, Законом визначений спеціальний строк звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, зокрема державного виконавця, та початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця від 12.05.2021 про стягнення виконавчого збору та про арешт майна боржника від 05.07.2021 №65969334.
При цьому, у позові представником позивача зазначено, що отримавши 27.10.2023 витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивач дізнався про наявність обтяження (арешту), який обліковується за РНОКПП ОСОБА_1 « НОМЕР_1 ».
Відповідно до наданого до позову витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2023 у ньому містяться відомості про постанову відповідача від 05.07.2021 про арешт майна, тобто про підстави обтяження.
Отже, з 27.10.2023 позивач дізнався про порушення своїх прав, водночас з цим позовом звернувся до суду лише 27.11.2023 (згідно із відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надіслано позовні матеріали), тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст. 287 КАС України.
Разом з тим, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
При цьому, суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду не у визначений законом строк.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням обізнаності щодо стану своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах.
Отримання ж позивачем листа відповідача від 06.11.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав (з 27.10.2023).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом:
- подання відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- реєстрації адвокатом електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;
- подання оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 2147,20грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова