ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 грудня 2023 рокуСправа №160/30310/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/30310/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 27.11.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
05.12.2023 від ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня та з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня та з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Саксаганського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 :
- суддівської винагороди за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно на підставі частин 2-5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року, а саме, в сумі 2481 гривень 00 копійок, надбавки за вислугу років - 20 відсотків, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно та, з урахуванням вже виплачених сум;
- суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 січня 2023 року по 31 липня 2023 року включно на підставі частин 2-5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме в сумі 2684 гривня 00 копійок, надбавки за вислугу років - 20 відсотків, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 1 січня 2023 року по 31 липня 2023 року включно та, з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.
До позовної заяви позивач додала заяву про поновлення строку звернення до суду. Позивач посилаючись на практику Верховного Суду зазначає про те, що пунктом 1 глави XIX КЗпП України встановлено, шо під час дії карантину строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, тримісячний строк звернення ОСОБА_1 до суду мав розпочатись з 03.07.2023 (перший робочий день після скасування карантину). Крім того, позивач посилаючись на дію воєнного стану, зазначила, що працює суддею Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області місце розташування (місцезнаходження заявника) - місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, який розташований у безпосередній близькості до території воєнних дій. Так, останні півроку місто зазнає посиленого ракетного обстрілу у відповідний проміжок часу, який позивачу відведений законодавцем для звернення до суду з адміністративним позовом. Також Дніпропетровська область належить до однієї із областей, в якій по декілька разів на добу оголошуються повітряна тривога, що має тривалий характер, що безпосередньо спричинили затримку в подачі позовної заяви до суду. Крім цього, позивач указує про хворобу своєї матері, яка потребує догляду зі сторони позивача. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд врахувати зазначені обставини, які в своїй сукупності призвели до пропущення строку звернення до суду з цим позовом, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (суддівської винагороди).
Так, у п.2.1. мотивувальної частини рішення від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи №280/6779/22, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
В цій частині справи також слід врахувати вказані у пунктах 44-45 постанови Верховного Суду у справі №280/6779/22 висновки про подовження на підставі пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України строків, визначених статтею 233 цього Кодексу, на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, зі скасуванням карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відпали підстави для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З огляду на викладене, суд зазначає, що з позовними вимогами щодо зобов'язання виплатити суддівську винагороду: за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року позивач мала звернутись до суду до 01 жовтня 2023 року (протягом трьох місяців після відміни карантину, оскільки позивач не могла і не повинна була знати про те, що 30 червня 2023 року такий карантин буде відмінений, у зв'язку з чим, відпадуть безумовні підстави для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України); за липень 2023 року - до 01 листопада 2023 року.
Поряд з цим, до суду позивач звернулась засобами поштового зв'язку від 09.11.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Водночас, як зазначено вище позивач просить суд поновити строк звернення до суду.
Так, частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.
Останнім Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
В той же час, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, наведені в обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд уважає за необхідне поновити позивачу строк для звернення до суду з цим позовом, визнавши причини пропуску строку поважними.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Положеннями ч.1 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Так, згідно з ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
З огляду на викладене, враховуючи суб'єктний склад сторін, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У позовній заяві позивач просить суд залучити до участі у справі Державну казначейську службу України як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з додатком №3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2023» до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», Державній судовій адміністрації України за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» передбачені кошти для виконання рішень судів ухвалених на користь суддів. За таких обставин, позивач вважає за необхідне залучити як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини 4, 5 ст.49 КАС України).
З огляду на викладене, а також ураховуючи мотиви, якими позивач обґрунтовує клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, суд залучає до участі у справі Державну казначейську службу України як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Керуючись статтями 12, 121, 160, 161, 171, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження в адміністративній справі №160/30310/23 за наведеним позовом.
Клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи у справі - задовольнити.
Залучити до участі у справі Державну казначейську службу України як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово.
Призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні на 27 грудня 2023 року на 10:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань №4.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відзив має відповідати вимогам, установленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив і доданих до неї документів.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з копією ухвали надіслати копію позовної заяви.
Особам, які беруть участь у справі, направити повістки про виклик до суду.
Учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд, відповідно до частини другої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.ідписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Кучугурна