СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
ун. № 759/11101/23
пр. № 2/759/3654/23
13 грудня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з комунальних платежів,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року позивач ЖБК "Індикатор-8" звернувся з позовом, в якому просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги у розмірі 9 819,04 грн, інфляційні нарахування на суму боргу - 4 056,27 грн, три відсотки річних від простроченої суми - 884,73 грн, судовий збір - 2 684,00 грн та понесені витрати на правову допомогу у сумі - 2530,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 31.5 м.кв. до 26.08.2020 року був ОСОБА_1 , який проживав разом з дружиною ОСОБА_2 . Станом на 01.12.2018 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість за комунальні платежі у розмірі 14 222,73 грн. 01.12.2018 року із квартиронаймачем ОСОБА_3 (дружиною відповідача) був укладений типовий договір про реструктизацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, за умовами якого ЖБК надало розтрочку із погащенням частини заборгованості у розмірі 7 049,10 грн до 31.12.2019 року, останній платіж на виконання договору було здійснено 22.07.2020 року. Залишок заборгованості станом на 01.09.2020 року за житлово-комунальні послуги складав - 9 819,04 грн. 26.08.2020 року ОСОБА_1 продав належну йому квартиру, однак заборгованість перед позивачем не погасив. У зв'язку з чим представник позивача вимушений звернутись до суду з позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с 37-38).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.06.2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 40).
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, направила до суду заяву у якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав (а.с. 45).
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та "адресат відсутній".
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи те, що відповідачі у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, керуючись вимогами ст.ст. 130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ЖБК «Індикатор-8» є балансоутримувачем і управителем житлового будинку АДРЕСА_1 та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами квартиру АДРЕСА_1 наймачем якої є ОСОБА_1 що підтверджується ордером №11300 від 04.11.1989 року (а.с. 10, 13, 15).
Згідно п. 1.1.1. витягу з статуту ЖБК «Індикатор-8», був створений на підставі Рішення виконкому Ради народних депутатів м. Києва від 10.01.1983 р. № 25 та зареєстрований 14.01.1983р. за № 304 з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх родин шляхом будівництва одного двосекційного дев'ятиповерхового житлового будинку, обсягом на 232 квартири. ЖБК «Індикатор-8» перереєстрований 26.06.2008 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №1 0721 2000 0000 2303.
Згідно п. 6.2.8. Статуту ЖБК «Індикатор-8», член ЖБК зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і обов'язкові платежі (а.с. 10).
01.12.2023 року ОСОБА_2 , які згідно поквартирної картки є дружиною ОСОБА_1 (а.с. 14) та ЖБК «Індикатор-8» уклали типовий договір про реструктизацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, за умовами якого ЖБК надало розтрочку із погащенням частини заборгованості у розмірі 7 049,10 грн до 31.12.2019 року (а.с. 17-18).
26.08.2020 року ОСОБА_1 передав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , що підтверджується договором купівлі продачу квартири (а.с. 24).
21.09.2020 року ЖБК «Індикатор-8» на електронну адресу ОСОБА_1 направив вимогу про погашення заборгованості (а.с. 25, 26).
Згідно обігової відомості по ЖБК «Індикатор-8» та витягу з оборотних відомостей КП ГІОЦ по нарахуванням та сплаті комунальних послуг по кв. АДРЕСА_1 в період 2013 року - серпень 2020 року за час балансової належності родини ОСОБА_1 заборгованість складає - 9819,04 грн (а.с. 21-23).
Відповідач будь-яких заперечень, щодо спростування в нього заборгованості до суд не надав.
Відповідно до положення ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Аналогічний виконовок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом встановлено, що станом на серпень 2020 року заборгованість відповідача по сплаті за фактично отримані житлово-комунальні послуги становить 9 819,04 грн, штрафні санкції з розрахунку 3% суми боргу у розмірі 884,73 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 056,27 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Судом перевірена правильність нарахування заборгованості.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України.
За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно зі ст.ст. 133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.
Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки позивачем надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги та витрат, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2023 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 28 від 23.03.2023 року, рахунок фактура № 4 від 04.06.2023 року, платіжну інструкцію № 1065 від 05.06.2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 07.06.2023 року, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2 530,00 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з комунальних платежів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8" заборгованість зі сплати житлово комунальних послуг у розмірі 9 819, 04 грн, 3% річних в розмірі 884,73 грн, інфляційних втрат в розмірі 4 056 грн, а всього 14 760 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8" витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрати з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 2 530,00 грн, а всього 5 214 (п'ять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 00 копійок.
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8", код ЄДРПОУ 24580539, місцезнаходження:03148, м.Київ, вул.Ак.Кіпріанова, 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення виготовлено 13.12.2023 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб