пр. № 1-кп/759/1901/23
ун. № 759/23487/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12023100080004050 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080004050 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 29.11.2023.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі з мінімальною санкцією 6 років. Тобто, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання судом винуватим, в сукупності з тим, що він не має сім'ї, стабільної роботи, а, отже, міцних соціальних зв'язків, що дає йому змогу вільно покинути місце свого проживання та свідчить про можливість переховуватися від суду.
На думку прокурора, зважаючи на те, що ОСОБА_3 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України вчинив з корисливих мотивів, окрім того сам вживає наркотичні речовини, що потребує значних фінансових витрат, а тому може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які стали підставою для складання обвинувального акту і які наведені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку сторін даного кримінального провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, що згідно ст. 12 КК України є, відповідно, проступком та тяжким злочином, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2023 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, строк дії ухвали - до 22.12.2023.
Вирішуючи дане клопотання прокурора та клопотання сторони захисту на стадії підготовчого судового засідання, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні проступку та тяжкого злочину, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховані слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва під час обрання 26.10.2023 запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, продовжують існувати та стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, суд вважає, що на даній стадії судового провадження існує ризик щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від органів досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість та реальність покарання у разі доведення вини останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також суд вважає доведеними прокурором у судовому засіданні ризики щодо можливого вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, дані про його особу та інші обставини, визначені ст.178 КПК України, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає, що на даній стадії судового провадження - підготовчого судового засідання, прокурором доведено у судовому засіданні, як того вимагає ч. 3 ст. 176 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає, що відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження. У зв'язку з чим, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - необхідно відмовити.
Враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий її розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником, думку якого підтримав обвинувачений, заявлено клопотання про направлення даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, зазначивши, що дійсно кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України закінчено за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
Ознайомившись з обвинувальним актом, вислухавши думку сторін даного кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 409, п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню якщо порушено правила підсудності.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України.
Так, згідно обвинувального акту, останній епізод, який ставиться ОСОБА_3 у провину за ч. 2 ст. 307 КК України закінчено 24.10.2023 о 21 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
Тобто, згідно обвинувального акту, місцем закінчення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України (останнього епізоду) є м. Київ, вул. Западинська, 3-а, що знаходиться в Подільському районі міста Києва.
Враховуючи наведене, суд вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 не підсудне Святошинському районному суду м. Києва, а розгляд справи за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме - Подільського районного суду міста Києва.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 12 грудня 2023 року до 09 лютого 2024 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172 , рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до Святошинського районного суду м. Києва; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвалу передати на виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Кримінальне провадження №12023100080004050 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме: з Святошинського районного суду міста Києва до Подільського районного суду міста Києва, враховуючи вимоги процесуального закону про територіальну підсудність кримінального провадження.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині - оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1