СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-аз/759/4/23
ун. № 759/24190/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ломакіна М.І. про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ломакіна М.І. звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Одноразово з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 20.11.2023 року, щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення № 973 від 27.10.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 759/24190/23.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача, оскільки 20.11.2023 року державним виконавцем Святошинського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 20.11.2023 року щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення № 973 від 27.10.2023 року винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2. Представник позивача вважає, що оскільки вказане виконавче провадження відкрите на підставі вимог, які наразі оспорюються, будь-які виконавчі дії є передчасним та істотно ускладнять чи навіть унеможливлять поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_1 у разі задоволення позовних вимог про скасування постанов про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2023 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Заява фактично отримана суддею 12.12.2023 року.
За приписами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, ст. 150 КАС України, визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 не погоджується з постановою про накладення адміністративного стягнення та оскаржує її у судовому порядку.
Водночас, державним виконавцем Святошинського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Оскільки правомірність прийняття відповідачем вказаної вимоги підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що, в даному випадку, представником позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваній вимозі, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Наведені фактичні обставини в заяві дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів представника позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки, органами державної виконавчої служби відбувається примусове виконання оскаржуваної постанови у виконавчому провадженні, що може мати наслідком відчуження належних позивачу коштів та майна та ускладнити ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та, керуючись: ст.ст. 150-156, 248, 256 КАС України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ломакіна М.І. про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Зупинити виконавче провадження № НОМЕР_1 від 20.11.2023 року щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення № 973 від 27.10.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя Н.О.Горбенко