ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 грудня 2023 рокуСправа №160/7673/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №160/7673/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.02.2021 р. за №Ф-15565-53/64 У, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року у справі №160/7673/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.02.2021 р. за №Ф-15565-53/64 У задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2021 р. за №Ф-15565-53/64 У на суму 37 788,74 грн.
Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн.) 40 коп.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року у справі №160/7673/22 набрало законної сили 23.08.2022 року.
04.12.2023 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить:
- ухвалити по справі додаткове рішення, яким зобов'язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з ЄСВ платника ФОП ОСОБА_1 у розмірі, визначеному податковою вимогою від №Ф-15565-53/64У від 02.02.2021 у розмірі 37788,74 грн.
Заява обґрунтована тим, що позивач отримавши рішення суду звернувся до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіо нального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закриття виконавчого провадження та зняття арешту, у підсумку арешт був знятий. У жовтні 2023 року позивач звернувся до нотаріуса з метою вчинення нотаріальних дій, проте останнім було повідомлено про те, що позивач внесений до Єдиного реєстру боржників. 22.11.2023 року позивач звернувся до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області із заявою про надання інформації. Листом Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2023 року №79226/6/04-36-13-06-22 позивача повідомлено про те, що питання про скасування заборгованості або нарахувань з єдиного внеску в судовій справі №160/7673/22 не розглядалось, тому у ГУ ДПС відсутні підстави для коригування заборгованості з єдиного внеску в ІКП ФОП ОСОБА_1 . Позивач не погоджується з відмовою відповідача, з огляду на те, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску №Ф-15565-53/64У від 02.02.2021 у розмірі 37788,74 грн. визнано судом протиправною, а відтак у позивача відсутній борг у сумі 37788,74 грн. на підставі цієї вимоги.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.
Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням.
Суд також зауважує, що додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, охоплювати правовідносини, які не були спірними або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, що рішенням суду від 22.07.2022 року щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань, не ухвалено рішення.
Відтак, судом було ухвалено рішення щодо кожної заявленої позовної вимоги, визначено спосіб виконання судового рішення та вирішено питання про судові витрати.
Фактично, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач заявляє нові позовні вимоги, які не були заявлені під час розгляду справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, після ухвалення рішення у справі, суд не наділений повноваженнями щодо розгляду додаткових вимог позивача.
Суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто, воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
Суд зазначає, що у заяві позивач фактично просить шляхом винесення додаткового рішення змінити та розширити резолютивну частину судового рішення, що є недопустимим, оскільки будь-яке судове рішення є незмінним після набрання ним законної сили.
В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом до суду, у разі, якщо вважає, що його права порушені у відповідній частині.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №160/7673/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.02.2021 р. за №Ф-15565-53/64 У - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник