ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
06 грудня 2023 рокуСправа №160/29388/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/29388/23 за позовом ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін ухвалено рішення у справі № 160/29388/23 за позовом ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабарь Людмили Юріївни від 11.09.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72710576 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 72710576, зобов'язано Солонянський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути відділенню поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області постанову по справі про адміністративне правопорушення ГБВ № 242199 від 05.06.2023 без прийняття до виконання.
04.12.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/29388/23, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фактично понесені судові витрати у розмірі 4501,00 грн (чотири тисячі п'ятсот одна гривня 00 копійок).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно пунктів 1, 2 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Суд зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень наведених вище норм кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому випадку. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/2936/20.
У даній адміністративній справі позивачем не заявлено а ні у позовній заяві про наявність витрат, понесених на професійну правничу допомогу, а ні до закінчення судових дебатів про наміри подати докази наявності таких витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення у зв'язку з неможливістю з поважних причин подати докази до ухвалення рішення. Таким чином, при зверненні із заявою про розподіл судових витрат позивачем не дотримано положень частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у цій справі була винесена 14.11.2023 року, рішення у справі було ухвалене 29.11.2023 року, тобто позивач мав достатньо часу для звернення до суду із заявою про наміри подати докази наявності витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення у зв'язку з неможливістю з поважних причин подати докази до ухвалення рішення, однак таких дій не вчинив.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22) зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Беручи до уваги те, що позивач та його представник ні в позовній заяві, ні до ухвалення судом рішення по суті заявлених вимог не зверталися із заявою про намір відшкодувати витрати на правничу допомогу та подати докази на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, після ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 143, 244, 246, 250, 252, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/29388/23 за позовом ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська