СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
пр. № 2-о/759/1762/23
ун. № 759/23996/23
11 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху за наступних підстав.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України, якими встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що справи окремого провадження мають такі особливості: заявлені вимоги є безспірними (відсутній спір про суб'єктивне право); завданням суду є охорона інтересів заявника шляхом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав; в окремому провадженні відсутні сторони із протилежними матеріально-правовими інтересами, а тому принцип змагальності не застосовується.
Як вбачається із роз'яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 128, ч. 1 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, з метою достовірного встановлення і підтвердження батьківства заявнику слід долучити до матеріалів справи молекулярно-генетичну експертизу ( ДНК- тесту на батьківство).
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ключник А.С.