Справа № 758/15102/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про видачу судового наказу
за заявою ТОВ «Експуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» (код ЄДРПОУ: ЄДРПОУ 35899928, юридична адреса: 02129, м. Київ, вул. О. Пчілки, буд. 2)),
боржник ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «Експуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Заявник, при визначенні підсудності вказаної заяви, послався на загальні норми, встановлені ст. 27 ЦПК України та направив заяву до суду за місцем проживання відповідача.
Разом із тим, суд з такими твердженнями не погоджується, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 (провадження №61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.
Отже, до спорів щодо про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги застосовується виключна підсудність, а саме, вимоги ч. 1 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на те, що заборгованість за житлово-комунальні послуги утворилася за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться у Оболонському районі міста Києвадана справа за підсудністю не відноситься до Подільського районного суду м. Києва.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст. 27, 31 ЦПК України, суддя-
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ТОВ «Експуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги передати на розгляд за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Леся БУДЗАН