ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/35290/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. від 21.11.2023 у виконавчому провадженні №70320851 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинським В.Є. 21.11.2023 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №70320851.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідача було повідомлено про те, що рішення суду після набрання ним законної сили було виконано в добровільному порядку шляхом нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Сума нарахувань на виконання рішення суду ОСОБА_1 за період з 17.06.2021 по 31.03.2023 становить 97458,66 грн. З 01.04.2023 виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 здійснюється щомісячно разом з основною пенсією, про що листом від 21.03.2023 повідомлено державного виконавця.
Відтак, станом на 21.11.2023 у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу.
З огляду на що просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням параграфу 2 глави 11 розділу II КАС України. Судове засідання призначено на 11:00 13 грудня 2023 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.12.2023 вказує на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена ним відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” за невиконання рішення суду без поважних причин. Державним виконавцем 19.10.2023 скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вимогу щодо надання інформації, детального розрахунку та доказів здійснення нарахування до пенсії згідно рішення суду. У зв'язку е ненаданням боржником доказів, що підтверджують виконання рішення суду державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, 21.11.2023 винесено постанову про накладення штрафу на боржника.
Інших заяв чи пояснень по суті справи до суду від сторін не надходило.
В судове засідання представник позивача та представник відповідача не прибули та не повідомили суд про причини неявки, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача просив справу розглядати без його участі.
Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої частиною 7 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень частини 2 статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 КАС України).
Відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Так, частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що 17.11.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70320851 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі №140/16509/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 17 червня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
21.03.2023 листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомлено державного виконавця, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі №140/16509/21 виконане в добровільному порядку. Проведено нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 17.06.2021 по 31.03.2023 становить 97458,66 грн. З 01.04.2023 виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 здійснюється щомісячно разом з основною пенсією.
19.10.2023 державним виконавцем скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вимогу щодо надання інформації, детального розрахунку та доказів здійснення нарахування до пенсії згідно рішення суду.
У зв'язку з ненаданням боржником доказів, що підтверджують виконання рішення суду, керуючись статтями 63, 75 Закону, 21.11.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинським В.Є. за невиконання рішення суду без поважних причин винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням державного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (частина 1 статті 5 Закону №1403-VIII).
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Як встановлено частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом частини 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 4 статті 19 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
З огляду на вищевикладене, накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Разом з тим, визначальною умовою для накладення такого штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, а їх подолання для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений строк. При цьому, обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником саме без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Стосовно наявності фактичних підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 21.11.2023 ВП №70320851 (а саме невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі №140/16509/21 ) суд зазначає наступне.
Так, на підтвердження виконання рішення суду позивач 21.03.2023 листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомлено державного виконавця, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі №140/16509/21 виконане в добровільному порядку. Проведено нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 17.06.2021 по 31.03.2023 становить 97458,66 грн. З 01.04.2023 виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 буде здійснюватися щомісячно разом з основною пенсією.
Таким чином, позивач вважає, що він добровільно виконав рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії стягувачу та буде проводити виплату перерахованої пенсії з 01.04.2023, про що було повідомлено державного виконавця.
Суд погоджується з відповідачем, що зазначений лист не свідчить про добровільне виконання рішення, оскільки позивачем до інформації не додано детального розрахунку та доказів здійснення нарахування до пенсії згідно рішення суду та її виплати.
Тому, державним виконавцем 19.10.2023 скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вимогу щодо надання інформації, детального розрахунку та доказів здійснення нарахування до пенсії згідно рішення суду.
У зв'язку е ненаданням боржником доказів, що підтверджують виконання рішення суду державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, 21.11.2023 винесено постанову про накладення штрафу на боржника.
І тільки після накладення штрафу на позивача, 29.11.2023 Камінь-Каширським об'єднаним управлінням ПФУ на підставі рішення №90708013156 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та боржником застосовано розрахункову величину розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2021 -2270,00 грн., 01.01.2022 -2481,00 грн., з 01.01.2023 - 2648,00 грн.
Зазначене свідчить про невиконання судового рішення боржником саме без поважних причин, тобто боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього у встановлений державним виконавцем строк.
Також суд зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення без поважних причин з вини боржника виникла заборгованість по доплаті у сумі 97458,66 грн.
При цьому ГУ ПФУ у Волинській області не заперечує, що за період з 17.06.2021 року по 31.03.2023 має заборгованість перед стягувачем ОСОБА_1 у сумі 97458,66 грн., невиплату якої пояснює недостатністю бюджетних призначень з Державного бюджету на цю мету.
Між тим, не заперечуючи факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих стягувачу коштів за період з 17.06.2021 року по 31.03.2023, пенсійний орган лише зазначив, що виплата таких коштів здійснюватиметься після отримання відповідного бюджетного фінансування.
Однак суд зауважує, що матеріали справи, не містять доказів, за якими можливо було б встановити обсяги фінансування, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат, вжиття ГУ ПФУ у Волинській області заходів, спрямованих на погашення заборгованості.
При цьому саме пенсійний орган як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести належними доказами поважність причин невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу на те, що пенсійний орган як орган державної влади, зобов'язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили.
Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду не знаходять підтвердження.
Суд наголошує, що невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк є підставою відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII для накладення на боржника штрафу (на юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми чинного законодавства України, що врегульовують спірні правовідносини, а також зважаючи на те, що боржником ГУ ПФУ у Волинській області поважних причин такого невиконання рішення суду не наведено та судом не встановлено, тому суд дійшов висновку про те, що у державного виконавця були фактичні та правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування такої постанови належить відмовити.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1), про скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя В.Д. Ковальчук