ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/15241/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Ковельського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - УДМСУ у Волинській області, відповідач 1), Ковельського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Ковельський ВУДМСУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправною відмови Ковельського ВУДМСУ у Волинській області у видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, та зобов'язання відповідача 2 оформити та видати паспорт громадянина України у Формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 № 2503-ХІІ; зобов'язання УДМС України у Волинській області вести облік гр. ОСОБА_1 за: прізвищем, іменем , по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 24.02.2023, з метою оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, у зв'язку із непридатністю для використання попередньо отриманого паспорта, позивач звернувся із відповідною заявою до Ковельського ВУДМСУ у Волинській області.
Листом від 11.04.2023 № 0717-396/0717.1-23 Ковельський ВУДМСУ у Волинській області повідомив, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оформлення паспорта можливо здійснити у формі картки.
Вважаючи вказані дії відповідача такими, що порушують нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних дій. Крім того, вказує, що 02.06.2020 позивач за своїм добровільним волевиявленням звернувся до відповідача 2 для оформлення паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки, подав заяву-анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - ЄДДР), яка одночасно є згодою на обробку персональних даних, та унікальний номер запису в Реєстрі (далі - УНЗР) в ЄДДР відносно позивача уже сформовано, тому його побоювання, що внесення персональних даних при оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки спричинить шкоду її приватному життю, вважає необґрунтованими.
У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задовольнити його позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, на підставі заяви - анкети від 02.06.2020 №4721444, поданої ОСОБА_1 до Ковельського ВУДМСУ у Волинській області відповідачем 11.06.2020 видано позивачу паспорт громадянина України у формі пластикової ID-картки та повідомлено про присвоєння унікального номеру запису в Єдиному демографічному реєстрі № 004836672.
24.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Ковельського ВУДМСУ у Волинській області із заявою, у якій, у зв'язку із непридатністю для використання попередньо виданого паспорта у формі ІD-картки (пошкодження), просив видати новий паспорт громадянина України зразка 1994 року, у вигляді книжечки.
Листом від 11.04.2023 № 0717-396/0717.1-23 Ковельський ВУДМСУ у Волинській області повідомив позивача, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а оформлення паспорта громадянина України можливо здійснити у формі картки.
При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), постановою Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ), постановою Кабміну України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок №302), постановою Кабміну України «Про затвердження Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи» від 29 листопада 2014 року №669 (далі - Порядок №669).
Згідно із підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Пунктом 3 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 1 - 4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
При вирішенні даного спору суд враховує, що 02.06.2020 ОСОБА_1 подав заяву-анкету № 4721444 для внесення інформації до ЄДДР у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України та позивачу було видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки, який в подальшому було пошкоджено, та у зв'язку із непридатністю для використання попередньо виданого паспорта громадянина України саме у формі ІD-картки позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.02.2023 про видачу нового паспорта громадянина України, але уже у вигляді книжечки зразка 1994 року.
Разом з тим, суд наголошує, що пунктом 5 Порядку № 302 чітко передбачено, що у разі втрати паспорта особі замість втраченого оформляється та видається новий паспорт. При цьому, нормами Закону № 5492-VI, Порядку № 302 та Положення № 2503-ХІІ не передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року замість втраченого паспорта громадянина України у формі ІD-картки.
Аналогічна позиція щодо неможливості видачі паспорта у формі паспортної книжечки зразка 1994 року замість втраченого паспорта громадянина України у формі ІD-картки викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі № 140/2652/22, від 22.06.2023 у справі № 140/8/23.
Відтак, суд дійшов висновку, що правові та фактичні підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки замість втраченого паспорта громадянина України у формі ІD-картки відсутні, а відповідач 2 правомірно відмовив позивачу у задоволенні його заяви від 24.02.2023 щодо видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та листом від 11.04.2023 № 0717-396/0717.1-23 правильно роз'яснив, що у даному випадку оформлення паспорта громадянина України можливо здійснити у формі картки.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання УДМС України у Волинській області вести облік гр. ОСОБА_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 року N 2297-VI, суб'єкт персональних даних має право, зокрема, пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року N 5492-VI (надалі - Закон N 5492-VI), Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування Реєстру об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до статті 10 Закон N 5492-VI, внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закон України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.
Згідно зі статті 13 Закон N 5492-VI, до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 21 Закон N 5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Таким чином, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що при поданні документів на отримання паспорта в перше від імені позивача діяла його мати, подаючи документи до Державної міграційної служби України, оформляла заяву-анкету та сформовано унікальний номер запис в Реєстрі.
Позивач отримав оформлений на його ім'я паспорт громадянина України у формі ID-картки, що свідчило про відсутність у нього жодних заперечень щодо оформлення паспорта вказаного зразка.
Доказів того, що позивач (його представник) не мав наміру оформлювати паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки станом на 02.06.2020 та, відповідно, не давав згоду на оформлення такої картки, що містять безконтактний електронний носій, матеріали справи не містять.
Тобто, матеріалами справи не спростовано, що під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки позивач не надав згоду на обробку його персональних даних.
Отже, внесення інформації щодо позивача до Реєстру та автоматичне формування УНЗР відбулося за особистою згодою позивача.
Статтею 8 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" встановлено гарантії захисту і безпеки інформації Реєстру, що унеможливлює вчинення будь-яких незаконних дій з персональними даними осіб, інформація щодо яких внесена до Реєстру.
Так статтею 15 Закону України "Про захист персональних даних" чітко визначені випадки видалення або знищення персональних даних, серед яких відсутня така підстава як звернення суб'єкта персональних даних із заявою про відкликання згоди на збір та обробку персональних даних.
Разом з тим, звернення позивача щодо відмови від згоди на збір та обробку персональних даних, відповідно до пункту 11 частини 2 статті 8 Закону України "Про захист персональних даних", не може слугувати підставою анулювання паспорту та видалення даних з Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки, спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом, а саме, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", яким не передбачено підстав для знищення (видалення, анулювання) інформації стосовно особи із Реєстру.
При цьому, законна і добровільна видача позивачу паспорта громадянина України у формі картки та внесення інформації щодо неї до Реєстру жодним чином не суперечить нормам Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних", а позивач фактично має право на поновлення або виправлення інформації, проте, ніяк не вилучення усієї інформації.
Організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, види персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру і мета цієї обробки визначені на законодавчому рівні, оскільки сфера цих суспільних відносин, за статтею 92 Конституції України, є предметом винятково законодавчого регулювання.
Таким чином, оскільки, інформація про позивача була отримана з його (її) дозволу і без порушень вимог Закону України "Про захист персональних даних" та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", та є достовірною, підстави для анулювання паспорту та видалення даних позивача, а саме, прізвища, ім'я, по батькові, дати народження, статті, ідентифікаційного номеру, місця народження, місця проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, в тому числі, знищення (видалення) унікального номеру запису у реєстрі, відсутні.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 серпня 2020 року по справі N 260/99/19 (провадження N К/9901/31910/19).
Зауваження та міркування стосовно організаційних засад створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, видів персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру, мети обробки персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру ґрунтуються лише на суб'єктивній оцінці позивача змісту, мети та впливу на права та обов'язки особи нормативно-правових актів, які регулюють питання у сфері захисту персональних даних, однак, доводи суду першої інстанції в цілому ніяк не спростовують факту надання згоди позивача (його представника) на обробку його персональних даних.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання УДМС України у Волинській області вести облік гр. ОСОБА_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, також не підлягає до задоволення з вищенаведених підстав.
Стосовно покликань позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, суд зазначає про таке.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 зазначено, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.
Крім того, за обставинами вказаної зразкової справи № 806/3265/17 позивач звернулася із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до ЄДДР, і така заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання позивачка відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді УНЗР, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в ЄДДР.
Разом з тим, за обставинами цієї справи щодо позивача уже була внесена інформація до ЄДДР за його ж заявою, у вказаному Реєстрі щодо позивача є наявний УНЗР та йому було видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки, який в подальшому пошкоджено.
Отже, дана справа, з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини, не відповідає ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, тому викладені у вказаній постанові правові висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки замість втраченого паспорта громадянина України у формі ІD-картки на підставі його заяви від 24.02.2023, оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та ведення обліку гр. ОСОБА_1 з використанням засобів ЄДДР, є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії з мотивів, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич