ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/25145/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000335/1 від 04.08.2023.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 15.04.2023 ним в приватної особи Franz Schreyer (Німеччина) згідно договору купівлі-продажу вживаного транспортного засобу було придбано транспортний засіб - автомобіль легковий MERCEDES-BENZ VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 . Валютою платежу за цим договором купівлі-продажу є Евро, ціна транспортного засобу становить 2800 Евро. Оплата товару здійснено готівкою, про що зазначено в договорі купівлі-продажу. Автомобіль придбано з наявними пошкодженнями, про що, зокрема, зазначено в договорі.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 03.08.2023 декларантом в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050053568U9, в якій митну вартість визначено в сумі 2800 Євро, однак відповідач відмовив у митному оформленні шляхом прийняття спірного рішення та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для коригування митної вартості слугував факт не підтвердження транспортних витрат на суму 144,5 Євро та невідповідність ціни транспортного засобу ціновій інформації на Європейському ринку.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням про коригування митної вартості та зазначає, що для підтвердження транспортних витрат надав митному органу відповідну довідку, яка є належним доказом їх здійснення. Зазначає, що з 22.03.2022 року постійно проживаю в Німеччині та має статус податкового резидента Німеччини. Відповідно до законодавства Європейського Союзу розрахунок в межах 5000 евро дозволено здійснювати в готівковій формі. Слід зазначити, що вартість авто в сумі 2800 євро внесена мною та продавцем товару до податкових декларацій в Німеччині.
Транспортування авто здійснювалась позивачем особисто, транспортні витрати становлять 269 євро, та включають в себе витрати на пальне та витрати на отримання транзитних номерів. Також було придбано пальне, згідно чеків на суму 160,58 євро. З них на момент перетину кордону використано пального на суму 144,5 євро. Вартість пального на момент перетину кордону розрахована відповідно до даних бортового комп'ютера, щодо використання пального на 100 км з врахуванням відстані доставки та вартості придбання пального. Залишок пального в баку на суму 16,08 євро., було використано на транспортування автомобіля митною територією України. Експортна декларація в країні відправлення не оформлялась. Товар придбано в фізичної особи іншою фізичною особою, що не передбачає оформлення ЕХ. Зауважує, що автомобіль містить пошкодження, що зазначені продавцем, та підтверджені висновком експерта.
Крім того вказує, що рішення про коригування митної вартості не містить відомостей щодо джерел використаної цінової інформації та у ньому відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с.43).
У відзиві на позовну заяву від 18.09.2023 вх. №76785/23 представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити (а.с.46-49). В обґрунтування своєї позиції вказала, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано: МД 23UA205050053087U2 від 03.08.2023 року на товар: «Автомобіль легковий, що був у використанні, має такі пошкодження: деформація лівого заднього крила з пошкодженням ЛФП, дефекти ЛФП правої задньої арки, забруднено та пошкоджено обшивку салону і сидінь, корозійні пошкодження арок кузова, порушення функціональних можливостей двигуна, сліди підтікання мастил та підвищена шумність в роботі. - марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; - модель згідно з довідником; - VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 ; - загальна кількість місць, включаючи водія - 9; - призначення автомобіля - для перевезення пасажирів; - тип двигуна - дизель; - робочий об'єм циліндрів двигуна 2143см.куб.; - потужність - 120kW; - власна маса - 2186кг.; - номер двигуна - невизначений; - колісна формула - 4х2; - календарний рік виготовлення - 2014; - модельний рік виготовлення - 2014; - тип кузова - універсал; - колір - білий. Країна виробництва-CDE). Торгівельна марка «MERCEDES-BENZ».»
На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі- Порядок №631) ввезеного позивачем товару було з'ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості - ціною угоди, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД, та яка становить 123205,01 грн. (фактурна вартість - 2800 євро + 269 Євро).
Зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості декларантом подано договір купівлі-продажу №б/н від 15.04.2023, згідно умов якого Продавець Франц Шрайер (м.Штрайбінг) продає покупцеві Юрію Охтієнко (с.Тарасове) вживаний автомобіль, вартість якого становить 2800 Євро та довідку про транспортні витрати від 03.08.2023 б/н від одержувача товару, згідно якої витрати на транспортування автомобіля з Німеччини до п/п «Угринів», Україна складають 269 євро
Виходячи із складових формули, за якою розраховувалась митна вартість товару, до ціни товару згідно умов договору купівлі-продажу не входили витрати на транспортування, що в розумінні п.6 ч.2 ст.53 МК України передбачає необхідність подання транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
При цьому, декларантом жодних транспортних (перевізних) документі , які б свідчили про те, ким, на підставі якого документа та з якого міста (в довідці не вказано конкретне місто з якого здійснювалось перевезення) здійснено перевезення, подано не було.
Вищевказане слугувало беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, адже документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б ці розбіжності усунули.
Зазначає, що декларантом на вимогу митниці надано наступні додаткові документи: касові чеки за пальне та страхування, калькуляцію транспортних витрат, лист від 03.08.2023 року б/н з повідомленням про те, що митну вартість товару складає ціна товару та витрати на транспортування.
Разом з тим, зазначаємо, що касові чеки на суму 120,2 євро та 40,35 євро за пальне надані на більшу суму, ніж заявлено декларантом. При цьому, інформацію, яка вказана в чеках неможливо ідентифікувати саме з поставкою зазначеного т/з, оскільки дата чеку 30.07.2023 року, договір купівлі-продажу - 15.05.2023р., ввезення товару на митну територію України - 03.08.2023р. Фактично, включення вартості пального, саме 144,5 євро до митного кордону України підкріплено лише листом від отримувача товару. Крім того, подано калькуляцію від 03.08.2023 року по доставці товару, де визначаються витрати по доставці автомобіля, разом з тим, виокремлено уже вартість транзитних номерів та страхування, що є складовою митної вартості товару.
Зауважує, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обгрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару ввезеного на митну територію України, Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.
Встановивши відсутність достатніх відомостей для підтвердження митної вартості, з огляду на неподання позивачем витребуваних документів, а також автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР застосування митним органом основного методу визначення митної вартості було неможливим та стало підставою для коригування митної вартості.
З огляду на наведене вище, представник відповідача вважає рішення про коригування митної вартості UA205050/2023/000335/1 від 04.08.2023 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.66).
У відповіді на відзив (а.с.96-103) позивач заперечив доводи відповідача з посиланням на аналогічні підстави, наведені в позовній заяві.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 15.04.2023 ОСОБА_1 придбав у Franz Schreyer (Німеччина) транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 , вартістю 2800 Євро (а.с.9-10). Оплата за товар проведена готівкою про що зазначено у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 03.08.2023 на послуги по транспортуванню автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 (своїм ходом) номера НОМЕР_2 з Німеччини до п/п «Угринів» Україна складає 269 Євро (а.с.20).
03.08.2023 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався «Автомобіль легковий, що був у використанні, має такі пошкодження: деформація лівого заднього крила з пошкодженням ЛФП, дефекти ЛФП правої задньої арки, забруднено та пошкоджено обшивку салону і сидінь, корозійні пошкодження арок кузова, порушення функціональних можливостей двигуна, сліди підтікання мастил та підвищена шумність в роботі. - марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; - модель згідно з довідником; - VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 ; - загальна кількість місць, включаючи водія -9; - призначення автомобіля - для перевезення пасажирів; - тип двигуна - дизель; - робочий об'єм циліндрів двигуна 2143 см.куб.; - потужність - 120kW; - власна маса - 2186кг.; - номер двигуна - невизначений; - колісна формула - 4х2; - календарний рік виготовлення - 2014; -модельний рік виготовлення - 2014; - тип кузова - універсал; - колір - білий. Країна виробництва-CDE). Торгівельна марка "MERCEDES-BENZ".», декларантом ФОП ОСОБА_2 подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050053087U9, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 2800,00 євро. Митна вартість становить 123205,01 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням транспортних витрат (а.с.11).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) б/н від 15.04.2023;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.07.2023;
- документ що підтверджує вартість перевезення товару від 03.08.2023;
- висновок про вартісні характеристики товару №182/23 02.08.2023 підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- висновок про походження товару або акт експертизи №182/23 02.08.2023 підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- інші некласифіковані документи фото 03.08.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до статті 54 МКУ, виявлено окремі неточності. При аналізі МД та поданих документів встановлено, що згідно договору купівлі-продажу вартість ТЗ складає 2800 Євро, що не відповідає ціновій інформації на Європейському ринку. При цьому, декларантом жодних транспортних (перевізних) документів, які б свідчили про те, ким, на підставі якого документа та з якого міста (в довідці не вказано конкретне місто з якого здійснювалось перевезення) здійснено перевезення, подано не було. Однак, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати, зокрема, рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські чи інші документа, що підтверджують оплату таких послуг, калькуляція транспортних витрат. Жодного з перерахованих вище документів не надано.
Митницею запропоновано в 10-ти денний термін надати: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (в тому числі- калькуляцію транспортних витрат);- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - копію митної декларації країни відправлення. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.57).
03.08.2023 у відповідь на повідомлення митниці декларантом надано наступні додаткові документи: касові чеки за пальне та страхування, калькуляцію транспортних витрат, лист від 03.08.2023 року б/н з повідомленням про те, що митну вартість товару складає ціна товару та витрати на транспортування.
04.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000335/1 (а.с.16-17).
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Декларантом надано довідку про транспортні витрати від 03.08.2023 б/н від одержувача товару, проте не було надано жодних транспортних документів. Згідно ст.54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості і наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
З огляду на вказане, у відповідності до положень ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:
- документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (в тому числі- калькуляцію транспортних витрат);
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- копію митної декларації країни відправлення.
Декларантом на вимогу митниці надано наступні додаткові документи: касові чеки за пальне та страхування, калькуляцію транспортних витрат, лист від 03.08.2023 року б/н з повідомленням про те, що митну вартість товару складає ціна товару та витрати на транспортування. Касові чеки за пальне надані на більшу суму, ніж заявлено декларантом. Включення вартості пального саме 144.5 Євро до митного кордону України підкріплено лише листом від отримувача товару.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 7000 Євро за МД від 23.01.2023 №UA205050/2023/007804.
Також митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033010 (а.с.18-19).
04.08.2023 року декларантом подано митну декларацію 23UА205050053568U9 за якою імпортований товар випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України (а.с.13).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - автомобіля марки MERCEDES-BENZ VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 , за основним методом (за ціною договору купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 15.04.2023).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Зокрема, були подані - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.07.2023; - документ що підтверджує вартість перевезення товару від 03.08.2023; - висновок про вартісні характеристики товару №182/23 02.08.2023 підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - висновок про походження товару або акт експертизи №182/23 02.08.2023 підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - інші некласифіковані документи фото 03.08.2023 а також на вимогу митниці надані касові чеки за пальне та страхування, калькуляцію транспортних витрат, лист від 03.08.2023 року б/н з повідомленням про те, що митну вартість товару складає ціна товару та витрати на транспортування.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Як встановлено судом, відповідно договору купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 15.04.2023 вартість товару становить 2800 Євро. Вказана сума була сплачена позивачем про що зазначено у договорі.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо тверджень відповідача про те, що декларантом не подано належного документа на підтвердження транспортно-експедиційних послуг, то суд зазначає наступне.
Так, до митного оформлення позивачем було подано довідку про транспортні витрати від 03.08.2023, відповідно до якої вартість транспортування легкового автомобіля (своїм ходом) від Німеччина до п/п «Угринів» (Україна) становить 269 Євро (а.с.20).
Додатково у поясненнях на запит митниці позивач надав касові чеки за пальне та страхування, калькуляцію транспортних витрату сього на загальну суму 269 Євро (а.с.22-25).
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У постанові від 31.05.2019 у справі №804/16533/14 Верховний Суд наголосив, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.
Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є договір купівлі-продажу від 15.04.2023.
Крім того, до митного оформлення декларантом надано висновок авто - товарознавчого дослідження №182/23 від 02.08.2023 який підтверджує заявлену митну вартість автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 116 - кузов № НОМЕР_1 в сумі 2800 Євро (а.с.26-38).
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.
Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000335/1 від 04.08.2023 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000335/1 від 04.08.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський