Справа №:755/12571/23
Провадження №: 2/755/5912/23
УХВАЛА
"07" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, питання щодо прийняття до спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення до житлового приміщення, зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення до житлового приміщення.
31.10.2023 до суду від відповідачки, ОСОБА_2 надійшов зустрічний позов, у якому остання просить суд:
1)прийняти даний зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду та об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 по справі №755/12571/23;
2)витребувати та дослідити справу №755/4774/22 (а.с. 72 - заява ОСОБА_1 від 03.08.2022 року про її безперешкодне проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), справу №755/8336/21 (а.с. 78 - Лист судді Гаврилової О.В. від 03.08.2022 року про безперешкодне проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ) та справу №755/912/21 (а.с. 194 - заява ОСОБА_1 від 0.01.2023р. про її безперешкодне проживання за адресою: АДРЕСА_1 );
3)визнати відсутність перешкод ОСОБА_1 у користуванні їй своєю власністю за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі й зі сторони Позивача ОСОБА_2 та її сина;
4)визнати зловживанням процесуальними правами ОСОБА_1 поданням завідомо безпідставного первісного позову від 18.08.2023 рою/, за відсутності предмета спору, який має очевидно штучний характер;
5)відмовити повністю у позовних вимогах ОСОБА_1 по її позову, як безпідставні та недоведені;
6)визнати недостовірною поширену ОСОБА_1 інформацію, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 змінили замки у вхідних дверях квартири за адресою: АДРЕСА_1 та з 2021 року перешкоджають ОСОБА_1 користуватися її власністю за адресою: АДРЕСА_1 ;
7)зобов'язати ОСОБА_1 спростувати поширену недостовірну інформацію що Позивач ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 змінили замки у вхідних дверях квартири за адресою: АДРЕСА_1 та з 2021 року перешкоджають ОСОБА_1 користуватися її власністю за адресою: АДРЕСА_1 ;
8)встановити протиправним утримування ОСОБА_1 оригіналу свідоцтва про право власності на житло, видане 21 січня 1997р. Дарницьким вагоноремонтним заводом, що посвідчує право власності Позивача та її сім'ї на 81/100 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
9)витребувати у ОСОБА_1 належне позивачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на житло, видане від 21 січня 1997 р. Дарницьким вагоноремонтним заводом, що посвідчує право власності Позивача та її сім'ї на 81/100 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
10)стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 у розмірі 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень 00 коп. за поширення ОСОБА_1 недостовірної інформації стосовно ОСОБА_2 та її сім'ї та за поширення інформації про особисте життя ОСОБА_2 та її сина без їх згоди;
11)задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у повному обсязі;
12)відмовити ОСОБА_1 повністю у вимогах первісного позову, як безпідставні та недоведені.
Як на обґрунтування вимог зустрічного позову, ОСОБА_2 посилається на те, що нею подається зустрічна позовна заява про захист честі й гідності та стягнення моральної шкоди, оскільки відповідач посягає на права, честь і гідність позивача та членів її сім'ї, та з метою заволодіння всією квартирою АДРЕСА_2 подала до суду завідомо безпідставний позов при відсутності предмета спору щодо користування власністю, який має очевидно штучний характер та, яким відповідач поширює про позивача та членів її сім'ї недостовірну інформацію, наклепницькі твердження, чим заподіює позивачу моральну шкоду, оскільки спричиняє фізичний біль та нестерпні душевні страждання із-за такої брехні.
Позивач, ОСОБА_1 , у судовому засіданні, заперечила проти прийняття до розгляду зустрічного позову.
У судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечував проти прийняття зустрічного позову, посилаючись на те, що вимоги за зустрічним позовом не є однорідними із первісним позовом, відтак не можуть бути об'єднані.
Вивчивши підстави і предмет первісного позову, та підстави і предмет поданого зустрічного позову, заперечення позивача та її представника, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно із ч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.
Порядок прийняття зустрічного позову ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, яким визначено, що підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов'язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
За вимогами первісного позову, позивач просить суд: усунути перешкоди у користуванні власністю та вселити ОСОБА_1 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_2 . Останній належить 19/100 частини квартири на підставі договору дарування від 06.09.2006. Позивач у цій квартирі зареєстрована з 12.10.2006 по теперішній час, а фактично проживала з жовтня 2006 до квітня 2021 року. Іншого житла для проживання позивач не має. Співвласниками іншої частини вказаної квартири, а саме 81/100 частин вказаної квартири у рівних долях є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вищевказані відповідачі в квітні 2021 року без будь-яких законних підстав та погодження з позивачем замінили замки у вхідних дверях вказаної квартири, при цьому після вказаної заміни замків остання потрапити до вказаного житлового приміщення не має можливості, оскільки нові ключі від вказаної квартири не отримала від відповідачів, при цьому будь-які усні та письмові прохання щодо відновлення її доступу до квартири після квітня 2021 року і до цього часу вказані особи також ігнорують. Внаслідок вказаних дій відповідачів позивач з квітня 2021 року фактично опинилася «на вулиці» і відновити своє право на проживання у власній квартирі до цього часу не має можливості. У зв'язку з вказаними незаконними діями з боку відповідачів остання протягом 2021- 2023 років неодноразово зверталася з письмовими заявами та викликами до органів поліції, але до цього часу вселитися у вказане житлове приміщення та відновити своє право користування ним не має можливості.
Убачається, що підставою для звернення до суду ОСОБА_1 із позовом, як зазначає остання, є перешкоди у користуванні власністю, які просить усунути шляхом її вселення до житлового приміщення.
При цьому, позовні вимоги зустрічного позову ґрунтуються на доводах відповідача щодо того, що ОСОБА_1 поширює про відповідачів та членів їх сім'ї недостовірну інформацію, наклепницькі твердження, чим заподіює позивачу моральну шкоду, оскільки спричиняє фізичний біль та нестерпні душевні страждання із-за такої брехні.
Виходячи зі змісту ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об'єднання в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. 10 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України справи об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
Виходячи з предмету позову та суб'єктивного складу сторін за первісним та зустрічним позовом, суд доходить висновку, що ці позови, хоча і виникають, у тому числі, між тими самими сторонами, однак предмет доказування за зустрічним позовом не взаємопов'язаний з предметом доказування за первісним позовом та виходить за межі його доказування, відтак ці позови недоцільно розглядати у одному провадженні.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 188, 193, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення до житлового приміщення, зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 12.12.2023.
Суддя: