Справа № 755/15549/23
№ 1-кс/755/3768/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мелітополь, Запорізької обл., українцю, громадянину України, з повною середньою освітою, розлученому, маючому на утриманні дитину 2016 р.н. (зі слів), не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002192 від 25.09.2023 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , де в останніх виник умисел, спрямований на нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , при цьому, вони попередньо узгодили план своїх дій та розподілили між собою ролі. Так, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, останніми прийнято рішення про самовільне присвоєння владних повноважень працівників Служби безпеки України, поєднаного із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що виразилось у використанні тактичного одягу з емблемами на головних уборах, на яких зазначена абревіатура «СБУ» та позиціонування себе як працівників Служби безпеки України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Статтею 20 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Військовослужбовці Служби безпеки України мають право на носіння військової форми одягу із знаками розрізнення, зразки яких затверджуються відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, зразок якого затверджується Головою Служби безпеки України.
Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.
Крім того, наказом Центрального управління Служби безпеки України № 79 від 17.03.2021 року затверджено Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення в Службі безпеки України.
Крім того, з метою створення уявлення потерпілого ОСОБА_9 про дійсність виконання працівниками СБУ певного завдання, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вирішили залучити ще декілька осіб для збільшення кількості учасників так званого затримання потерпілого. З цією метою, в мережі інтернет знайшли осіб зацікавлених в участі в масовці, не повідомляючи останнім про їх участь у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Крім того, з метою неможливості в подальшому ідентифікації невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_7 видав залученим особам одяг, схожий на формений одяг співробітників СБУ з балаклавами, які мали закривати обличчя останніх.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, 25.09.2023 року, приблизно о 10 годині 19 хвилин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, перебуваючи в м. Українка, по вул. Юності, вибігли із салонів автомобілів марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, з метою приховування свого злочинного умислу та подолання можливого опору з боку потерпілих та інших очевидців вказаних подій, перебуваючи в тактичному одязі з емблемами на головних уборах з абревіатурою «СБУ», вигукнули фразу: «лежати, працюємо…. обличчям в підлогу, працює СБУ» тим самим, самовільно присвоїли владні повноваження працівників Служби безпеки України, з метою вчинення суспільно небезпечного діяння.
У подальшому, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, підбігли до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували на вулиці за столиком кав'ярні «Допінг», що за вищевказаною адресою, та наказали лягти на землю обличчям вниз, у свою чергу, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи введеними в оману щодо дійсного статусу нападаючих, сприйнявши їх за дійсних працівників Служби безпеки України, не чинили будь-якого опору та виконали вимоги останніх, а саме лягли обличчями до землі та завели руки за спину.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів та із використанням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, одягнули ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пластикові хомути на руки, з метою подолання опору з боку останніх, після чого, тримаючи в руках заздалегідь заготовлені предмети, ззовні схожі на металеві прути та холодну зброю, почали наносити множинні цілеспрямовані удари вказаними предметами в різні частини тіла ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 .
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_8 , де в останніх виник умисел, спрямований на нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , при цьому, вони попередньо узгодили план своїх дій та розподілили між собою ролі.
Так, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, останніми прийнято рішення про самовільне присвоєння владних повноважень працівників Служби безпеки України, поєднаного із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що виразилось у використанні тактичного одягу з емблемами на головних уборах, на яких зазначена абревіатура «СБУ» та позиціонування себе як працівників Служби безпеки України.
Крім того, з метою створення уявлення потерпілого ОСОБА_9 про дійсність виконання працівниками СБУ певного завдання, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вирішили залучити ще декілька осіб для збільшення кількості учасників, так званого, затримання потерпілого. З цією метою, в мережі інтернет знайшли осіб зацікавлених в участі в масовці, не повідомляючи останнім про їх участь у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Крім того, з метою неможливості в подальшому ідентифікації невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_7 видав залученим особам одяг, схожий на формений одяг співробітників СБУ з балаклавами, які мали закривати обличчя останніх.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, яким не було доведено до відома про дійсні наміри по нанесенню тілесних ушкоджень іншим громадянам, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, дізнавшись заздалегідь про місцеперебування ОСОБА_9 , 25.09.2023 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, приїхали на автомобілях Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою м. Українка, вул. Юності, та зупинились поблизу кав'ярні «Допінг», де перебував ОСОБА_9 з іншими особами. У цей час, ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , маючи на меті нанести тілесні ушкодження ОСОБА_9 , вирішили це вчинити у людному місці, продемонструвавши свою зверхність, при цьому, порушити громадський порядок та проявити неповагу до суспільства.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , приблизно о 10 годині 19 хвилин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, перебуваючи в м. Українка, по вул. Юності, вибігли із салонів автомобілів марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, з метою приховування свого злочинного умислу та подолання можливого опору з боку потерпілих та інших очевидців вказаних подій, перебуваючи в тактичному одязі з емблемами на головних уборах з абревіатурою «СБУ», вигукнули фразу: «лежати, працюємо…. обличчям в підлогу, працює СБУ», тим самим самовільно присвоїли владні повноваження працівників Служби безпеки України, з метою вчинення суспільно небезпечного діяння.
У подальшому, ОСОБА_8 , згідно раніше обумовленого плану, залишився за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , а ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, підбігли до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували на вулиці за столиком кав'ярні «Допінг», що за вищевказаною адресою, та наказали лягти на землю обличчям вниз, а ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи введеними в оману щодо дійсного статусу нападаючих, сприйнявши їх за працівників Служби безпеки України, не чинили будь-якого опору та виконали вимоги останніх, а саме лягли обличчями до землі та завели руки за спину.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів та із використанням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, одягнули ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пластикові хомути на руки, з метою подолання опору з боку останніх, після чого тримаючи в руках заздалегідь заготовлені предмети, ззовні схожі на металеві прути та холодну зброю, почали наносити множинні цілеспрямовані удари вказаними предметами в різні частини тіла ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, сіли до вищевказаних автомобілів та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку із вказаними подіями, заклад громадського харчування, а саме кав'ярня «Допінг», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, припинила свою господарську діяльність на тривалий час, а саме, на час надання медичної допомоги потерпілим та проведення слідчих дій щодо фіксування працівниками поліції слідів кримінального правопорушення.
Крім того встановлено, що згідно довідки КНП «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, відкритої рани лівої брови, множинних ножових поранень лівого стегна та гомілки, перелому обох кісток передпліччя зліва без зміщення, а ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних ран плеча та стегон, множинних забоїв м'яких тканин голови, тулуба і кінцівок.
На підставі зібраних доказів, 23.11.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України, а також, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді даного клопотання необхідно прийняти до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом підмовляння, підкупу, погроз, схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідків, місце мешкання та роботи яких ОСОБА_4 відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується фактом вчинення тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, у подальшому, може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Неможливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту, пов'язана з тим, що він, перебуваючи на свободі, може впливати на потерпілих та свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань.
Таким чином, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, а також на те, що на даний час, існують перелічені вище ризики, сторона обвинувачення вважає необхідним застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, прохав його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначаючи, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень та враховуючи їх тяжкість, особу підозрюваного і обставини кримінального правопорушення, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки обізнаний із санкціями статей, які йому інкримінуються, може чинити вплив на свідків та потерпілих з метою зміни їх показів. Так, дійсно, підозрюваний з'явився до органу досудового розслідування, однак, лише в листопаді 2023 року, хоча, правопорушення були вчинені у вересні 2023 року, а в жовтні 2023 року було проведено ряд обшуків. Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Крім того, прохав визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вину визнає, самостійно з'явився до органу досудового розслідування та повідомив про свою причетність до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, на даний час, активно сприяє досудовому розслідуванню та виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, з'являвся для проведення слідчого експерименту та вручення підозри, а також, на даний час, до суду. Все вищенаведене вказує на те, що його підзахисний не буде чинити вплив на потерпілих та свідків. Щодо можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, то це є лише припущеннями сторони обвинувачення, а тому, прохав застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
25 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002192 були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
23 листопада 2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України, наявними доказами, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023111230002192 від 25.09.2023 року; рапортами працівників поліції; протоколами огляду місця події від 25.09.2023 року та 28.09.2023 року; протоколами допиту свідка від 25.09.2023 року, 26.09.2023 року та 28.09.2023 року; протоколом огляду предметів (перегляду відеозаписів) від 25.09.2023 року; протоколами обшуку від 28.09.2023 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2023 року; протоколами допиту потерпілого від 19.10.2023 року та 24.10.2023 року; повідомленням про підозру від 23.11.2023 року; протоколом допиту підозрюваного від 23.11.2023 року.
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.
Крім того, у судовому засіданні стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, також враховує, що за злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353КК України, з огляду на їх тяжкість та тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку його подальшого можливого визнання винним у їх вчиненні у встановленому законом порядку судом, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що ризики є дійсними і виключають можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
Так, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20 січня 2024 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно взяти під варту.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 107 360 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон (закордонний паспорт), інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: